Неемія 6:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Та я відказав: „Чи такий чоловік, як я, має втікати? І хто́ є такий, як я, що вві́йде до храму й буде жити? Не ввійду́!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The cries of oppressed poverty being stilled, we are now to enquire how the building of the wall goes forward, and in this chapter we find it carried on with vigour and finished with joy, notwithstanding the restless attempts of the gates of hell to hinder it. How the Jews' enemies were baffled in their design to put a stop to it by force we read before, ch. 4. Here we find how their endeavours to drive Nehemiah off from it were frustrated. I. When they courted him to an interview, with design to do him a mischief, he would not stir (Neh 6:1-4). II. When they would have made him believe his undertaking was represented as seditious and treasonable, he regarded not the insinuation (Neh 6:5-9). III. When they hired pretended prophets to advise him to retire into the temple for his own safety, still he kept his ground (Neh 6:10-14). IV. Notwithstanding the secret correspondence that was kept up between them and some false and treacherous Jews, the work was finished in a short time (Neh 6:15-19). Such as these were the struggles between the church and its enemies. But great is God's cause and it will be prosperous and victorious.
Відкрити джерело ↗6:11 A good leader would not run from danger but would stand as an example to his people.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.
А Павло відповів: „Що́ робите ви, плачучи́ та серце мені розрива́ючи? Бо за Ім'я́ Господа Ісуса я готовий не тільки зв'я́заним бути, а й померти в Єрусалимі“!
щоб його посади́ти з вельмо́жними, з вельмо́жними люду Його́!
Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́.
та знижується, щоб побачити те, що на небеса́х і на землі?
Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчи́ти доро́гу свою та служі́ння, яке я оде́ржав від Господа Ісуса, — щоб засві́дчити Єва́нгелію благода́ті Божої.
бо за діло Христове набли́зився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб допо́внити ваш неста́ток служі́ння для мене.
І послав я до них послів, говорячи: „Я роблю́ велику працю, і не мо́жу прийти. На́що буде перервана ця праця, як кину її та піду́ до вас?“
Бо всі вони лякали нас, говорячи: „Нехай осла́бнуть їхні руки з цієї праці, — і не буде вона зро́блена!“ Та тепер, о Боже, зміцни́ мої ру́ки!
Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царе́вого, бо він був непохитний, як той, хто Невиди́мого бачить.