Неемія 10:34
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
на хліб показни́й, і на пості́йний дар, і на пості́йне цілопа́лення, на суботи, на молодики́, на свята, і на освячені речі, і на же́ртви за гріх на оку́плення за Ізраїля, і на всяку працю дому нашого Бога.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
We have in this chapter a particular account of the covenant which in the close of the foregoing chapter was resolved upon; they struck while the iron was not, and immediately put that good resolve in execution, when they were in a good frame, lest, if it should be delayed, it might be dropped. Here we have, I. The names of those that set their hands and seals to it (v. 1-27). II. An account of those who signified their consent and concurrence (Neh 10:28, Neh 10:29). III. The covenant itself, and the articles of it in general, that they would "keep God's commandments" (Neh 10:29); in particular, that they would not marry with the heathen (Neh 10:30), nor profane the sabbath, nor be rigorous with their debtors (Neh 10:31), and that they would carefully pay their church-dues, for the maintenance of the temple service, which they promise faithfully to adhere to (Neh 10:32-39).
Відкрити джерело ↗10:34 Because the fire on the altar burned continually (Lev 6:12), a good deal of wood was used. The Gibeonites provided it at an earlier time (Josh 9:27), but now it was a joint responsibility.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
і для пожертви дров в озна́чених часа́х, і для первопло́дів. Запам'ятай же мене, Боже мій, на добро́!“
I Ливана не ви́стачить на запалі́ння жерто́вне, не стане й звір'я́ його на цілопа́лення!
І поділили їх жеребка́ми, тих з тими, бо головними в святині та головними перед Богом були з синів Елеазарових та серед синів Ітамарових.
І дав їх Ісус того дня за рубачі́в дров та за носії́в води для громади й для Господнього же́ртівника, і так є аж до цього дня, до місця, яке він вибере.
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
І вийшов перший жеребо́к для Єгояріва, другий — для Єдаї,
І сиділи зверхники наро́ду в Єрусалимі, а решта народу кинули жеребки, щоб приве́сти одно́го з десяти сидіти в Єрусалимі, місті святому, а дев'ять частин зостаються по і́нших містах.