Ездра 5:14
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А також по́суд Божого дому, золотий та срібний, що Навуходоно́сор був виніс із єрусалимського храму й заніс його до храму вавилонського, виніс його цар Кір із вавилонського храму й дав мужеві, ім'я́ його Шешбаццар, якого він настанови́в намі́сником.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The Building of the Temple Continued, and Notice Thereof Sent to King Darius - Ezra 5 In the second year of Darius Hystaspis (Darajavus Vitapa) the prophets Zechariah and Haggai arose, and exhorted the people by words, both of reproof and encouragement, to assist in the work of rebuilding the house of God. In consequence of these prophetic admonitions, the rulers of the community resumed the work (Ezr 5:1, Ezr 5:2); and the royal governor on this side the Euphrates allowed them, when in answer to his inquiries they appealed to the decree of Cyrus, to proceed with their building until the arrival of a decision from King Darius, to whom he addressed a written report of the matter (Ezr 5:3-17).
Відкрити джерело ↗We left the temple-work at a full stop; but, being God's work, it shall be revived, and here we have an account of the reviving of it. It was hindered by might and power, but it was set a-going again "by the Spirit of the Lord of hosts." Now here we are told how that blessed Spirit, I. Warmed its cool-hearted friends and excited them to built (Ezr 5:1, Ezr 5:2). II. Cooled its hot-headed enemies, and brought them to better tempers; for, though they secretly disliked the work as much as those in the foregoing chapter, yet, 1. They were more mild towards the builders (Ezr 5:3-5). 2. They were more fair in their representation of the matter to the king, of which we have here an account (Ezr 5:6-17).
Відкрити джерело ↗5:14-15 The Jews provided detailed information that the Persians could check for accuracy (see 1:7-11).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А по́суд Божого дому, золотий та срібний, що Навуходоно́сор виніс був із храму, що в Єрусалимі, і переніс до Вавилону, нехай пове́рнуть, і нехай він пі́де до храму, що в Єрусалимі, на своє місце, і покладе́ш те в Божому домі“.
І миски́, і кади́льниці, і кропи́льниці, і го́рнята, і свічники́, і ложки́, і жерто́вні миски, і що було золоте — забрав золото, а що срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.
Тоді той Шешбаццар прийшов, заклав підва́лини Божого дому в Єрусалимі, і відтоді́ й аж до цього ча́су він будується, і не скі́нчений.
Благословенний Господь, Бог наших батьків, що вклав у царе́ве серце, щоб оздо́бити дім Господній, що в Єрусалимі,
Другого року царя Да́рія, шостого місяця, першого дня місяця, було́ Господнє слово через пророка Огі́я до Зорова́веля, Шеалтіїлового сина, Юдиного намі́сника, та до Ісуса, Єгосада́кового сина, великого священика, кажучи:
І збудив Господь духа Зорова́веля, сина Шалтіїлового, намісника Юдиного, і духа Ісуса, сина Єгосадака, великого священика, і духа всієї решти наро́ду, і вони поприхо́дили, і зробили роботу в домі Господа Саваота, їхнього Бога,
І всі речі Божого дому, вели́кі та малі́, і ска́рби дому Господнього та дому царя й його зверхників, — усе переніс до Вавилону.
Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
А дещо з по́суду Господнього дому Навуходоно́сор відправив до Вавилону, і дав його до храму свого в Вавилоні.
„Скажи но до Зорова́веля, сина Шалтіїлового, намісника Юдиного, і до Ісуса, сина Єгосадакового, великого священика, та до решти наро́ду, говорячи. 3 Хто серед вас позостався, що бачив цей дім у першій його славі? А яким ви бачите його тепер? Чи ж не є він супроти того, як ніщо́ в ваших оча́х?