Ездра 10:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І встав Ездра, і заприсяг зверхників, священиків і Левитів та всього Ізраїля, щоб робити за цим словом. І вони заприсягли́.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Then Ezra (who during this speech had continued upon his knees) arose, and made the chiefs of the priests, of the Levites, and of all Israel swear to do according to this word; and they swore. הזּה הדּבר is Shecaniah's proposal to put away the strange wives.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have that grievance redressed which was complained of and lamented in the foregoing chapter. Observe, I. How the people's hearts were prepared for the redress of it by their deep humiliation for the sin (Ezr 10:1). II. How it was proposed to Ezra by Shechaniah (Ezr 10:2-4). III. How the proposal was put in execution. 1. The great men were sworn to stand to it (Ezr 10:5). 2. Ezra appeared first in it (Ezr 10:6). 3. A general assembly was called (Ezr 10:7-9). 4. They all, in compliance with Ezra's exhortation, agreed to the reformation (v. 10-14). 5. Commissioners were appointed to sit "de die in diem" - day after day, to enquire who had married strange wives and to oblige them to put them away, which was done accordingly (v. 15-17). and a last of the names of those that were found guilty given in (v. 18-44).
Відкрити джерело ↗10:5 The solemn oath involved both a promise to take action and a self-imposed curse for failure to do what was promised (see Ruth 1:16-17; 1 Sam 14:24-28).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, ка́жучи: „Не давайте ваших дочо́к їхнім синам, і не беріть їхніх дочо́к для ваших синів та для вас.
І вони сказали: „Пове́рнемо, і не бу́демо жадати від них! Зро́бимо так, як ти говориш!“ І покликав я священиків, і заприсягну́в їх зробити за цим словом.
Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“
Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
І решта наро́ду, священики, Левити, придве́рні, співаки́, храмові́ підда́нці, і кожен, відділений від наро́дів кра́ю до Божого Зако́ну, їхні жінки́, їхні сини́, та їхні до́чки, кожен знаю́чий та розуміючий,
Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
А тепер складімо заповіта нашому Богові, що випровадимо від себе всіх жінок та наро́джене від них, за радою пана нашого, та тих, хто тремти́ть перед заповіддю нашого Бога, і буде зро́блене за Зако́ном.