Поглиблений розбір

2-а хроніки 6:36

Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →

Коли вони згріша́ть Тобі, — бо немає люди́ни, щоб вона не згріши́ла, — і Ти розгніваєшся на них, і даси їх во́рогові, а їхні поневі́льники ві́зьмуть їх до неволі до кра́ю далекого чи близько́го,

Коментарі

Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.

Keil-Delitzsch Old Testament Commentaryвірш 36

The words with which Solomon celebrates this wondrous evidence of the divine favour, entirely coincide with the narrative in Kg1 8:12-21, except that in Ch2 6:5. the actual words of Solomon's speech are more completely given than in Kg1 8:16, where the words, "and I have not chosen a man to be prince over my people Israel, and I have chosen Jerusalem that my name might be there," are omitted. For the commentary on this address, see on Kg1 8:12-21.

Відкрити джерело ↗
Matthew Henry Bible Commentaryвірш 36

The glory of the Lord, in the vehicle of a thick cloud, having filled the house which Solomon built, by which God manifested his presence there, he immediately improves the opportunity, and addresses God, as a God now, in a peculiar manner, nigh at hand. I. He makes a solemn declaration of his intention in building this house, to the satisfaction of the people and the honour of God, both of whom he blessed (Ch2 6:1-11). II. He makes a solemn prayer to God that he would please graciously to accept and answer all the prayers that should be made in, or towards, that house (v. 12-42). This whole chapter we had before, with very little variation (1 Kings 8:12-53), to which it may not be amiss here to look back.

Відкрити джерело ↗
Tyndale Open Study Notesвірш 36

6:36-39 Petition 7: Solomon’s prophetic concern that Israel might be completely exiled is evident in the final petition of his prayer. There were many exiles in the history of Israel, but complete destruction of Jerusalem and its Temple were the greatest challenges to faith. Solomon’s petitions looked to the Temple as a resource for faith; in a foreign land, the people might remember the chosen place and pray. The mention of land, city, and Temple (6:38) suggests total destruction, not partial exile. The Temple might no longer be present, but the people could still direct their prayers to God in heaven, who would hear and forgive.

Відкрити джерело ↗

Перехресні посилання

Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.

Якова 3:2ранг 4

Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний прибо́ркувати й усе тіло.

Екклезіяст 7:20ранг 4

Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,

Псалми 143:2ранг 3

Він моє милосердя й тверди́ня моя, форте́ця моя та моя охоро́на мені, Він мій щит, і я до Нього вдаю́ся, Він мій наро́д підбиває під мене!

Псалми 130:3ранг 3

Хай наді́ю складає Ізраїль на Господа відтепе́р аж наві́ки!

Євангелія від Луки 21:24ранг 2

І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі наро́ди, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скі́нчиться час тих поган.

1-а царів 8:46ранг 2

Коли вони згріша́ть Тобі, — бо немає люди́ни, щоб вона не згрішила, — і Ти розгні́ваєшся на них, і віддаси́ їх во́рогові, а їхні полони́телі відведу́ть їх у неволю до ворожого кра́ю далекого чи близько́го,

2-а царів 17:23ранг 2

аж поки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив був через усіх Своїх рабів пророків. І пішов Ізраїль на вигна́ння з своєї землі до Асирії, і він там аж до цього дня.

Приповісті 20:9ранг 2

Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“

2-а царів 17:18ранг 2

І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, — не позостало ніко́го, тільки саме Юдине пле́м'я.

Повторення Закону 28:36ранг 2

Відведе́ Господь тебе та царя твого, якого поставиш над собою, до народу, якого не знав ти та батьки́ твої, і ти будеш служити там іншим бога́м, — де́реву та ка́меневі.

Твої роздуми