2-а хроніки 36:13
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І він також відкинувся від царя Навуходоно́сора, що був заприсягнув його Господом, — і вчинив твердо́ю свою шию, і став запе́клим, щоб не наверта́тися до Господа, Бога Ізраїлевого.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
We have here, I. A short but sad account of the utter ruin of Judah and Jerusalem within a few years after Josiah's death. 1. The history of it in the unhappy reigns of Jehoahaz for three months (Ch2 36:1-4), Jehoiakim (Ch2 36:5-8) for eleven years, Jehoiachin three months (Ch2 36:9, Ch2 36:10), and Zedekiah eleven years (Ch2 36:11). Additions were made to the national guilt, and advances towards the national destruction, in each of those reigns. The destruction was, at length, completed in the slaughter of multitudes (Ch2 36:17), the plundering and burning of the temple and all the palaces, the desolation of the city (Ch2 36:18, Ch2 36:19), and the captivity of the people that remained (Ch2 36:20). 2. Some remarks upon it - that herein sin was punished, Zedekiah's wickedness (Ch2 36:12, Ch2 36:13), the idolatry the people were guilty of (Ch2 36:14), and their abuse of God's prophets (Ch2 36:15, Ch2 36:16). The word of God was herein fulfilled (Ch2 36:21). II. The dawning of the day of their deliverance in Cyrus's proclamation (Ch2 36:22, Ch2 36:23).
Відкрити джерело ↗36:13 an oath of loyalty in God’s name: The vassal oath imposed on him was probably similar to those known from Assyrian treaties, sworn in the name of the vassal’s god.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Тепер не будьте твердоши́ї, як ваші батьки. Покоріться Господе́ві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господе́ві, Богові вашому, і Він відве́рне від вас жар гніву Свого.
І вчинив їм Ісус мир, і склав з ними умову, щоб зоставити їх при житті, і присягнули їм начальники громади.
Ти ще опираєшся проти наро́ду Мого, щоб їх не відпустити.
Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.
Та асирійський цар знайшов в Осі́ї змову, що він посилав послів до Со, єгипетського царя, та не прино́сив асирійському цареві данини, як рік-у-рік те робив був. І замкнув його асирійський цар, і зв'язав його в в'язни́чому домі.
І покликав цар ґів'оні́тян та й сказав їм про це. А ґів'оні́тяни, — вони не з Ізра́їлевих синів, а з останку аморе́янина, а Ізраїлеві сини були присягну́ли їм. Та Саул шукав, щоб повбивати їх через свою горливість для синів Ізраїля та Юди.
І сві́дчив Ти проти них, щоб наверну́ти їх до Зако́ну Твого, та вони чинили лихе́, і не слу́халися за́повідей Твоїх, і грішили проти Твоїх прав, — які коли б люди́на чинила, то жила́ б ними, — і ставало раме́но їх неслухня́не, а шию свою робили твердо́ю, і не слухалися.
Тому́, що Я знав, що впе́ртий ти є, твоя ж шия — то м'я́зи залізні, а чо́ло твоє — мідяне́,
І сказали чарівники фараонові: „Це палець Божий!“ Та серце фараонове було запеклим, — і він не послухався їх, як говорив був Господь.
Бо за Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, і Він відкинув їх від Свого лиця. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя.