2-а хроніки 30:6
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І пішли бігуни́ з листа́ми від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за нака́зом царя говорили: „Ізра́їлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, — і Він пове́рнеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Destruction of the idols and the altars of the high places. Provisions for the ordering and maintenance of the temple worship, and the attendants upon it. - Ch2 31:1. At the conclusion of the festival, all the Israelites who had been present at the feast (הנּמצאים כּל־שׂראל to be understood as in Ch2 30:21) went into the cities of Judah, and destroyed all the idols, high places, and altars not only in Judah and Benjamin (the southern kingdom), but also in Ephraim and Manasseh (the domain of the ten tribes), utterly (עד־לככּה, cf. Ch2 24:10), and only then returned each to his home; cf. Kg2 18:4.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have an account of the solemn passover which Hezekiah kept in the first year of his reign. I. The consultation about it, and the resolution he and his people came to for the observance of it (Ch2 30:2-5). II. The invitation he sent to Judah and Israel to come and keep it (Ch2 30:1, Ch2 30:6-12). III. The joyful celebration of it (Ch2 30:13-27). By this the reformation, set on foot in the foregoing chapter, was greatly advanced and established, and that nail in God's holy place clenched.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бігу́н бігуно́ві назу́стріч біжить, а по́сол назу́стріч посло́ві, щоб звісти́ти царю вавилонському, що з кінця́ до кінця́ взяте місто його,
Гінці́, що поїхали ве́рхи на швидки́х конях, вийшли, приспі́шені та пі́гнані царськи́м словом. А цей нака́з був да́ний у за́мку Су́зи.
Якщо́ ти, Ізраїлю, ве́рнешся, — каже Господь, — до Ме́не ти ве́рнешся, і якщо́ ти відки́неш із-перед обличчя Мого гидо́ти свої, то не бу́деш тиня́тись!
За днів Пекаха, Ізраїлевого царя, прийшов Тіґлат-Піл'есер, цар асирійський, і взяв Іййона, і Авел-Бет-Мааху, і Йоноаха, і Кедеша, і Хацора, і Ґілеада, і Ґаліла, увесь край Нефталимів, та й вигнав їх до Асирії.
прийшов Пул, асирійський цар, на край. І дав Менахем Пулові тисячу талантів срібла, щоб його руки були з ним, щоб зміцнити царство в його руці.
А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
І Бог Ізраїлів збудив духа Пула, царя асирійського, і духа Тілленат-Піл'несера, царя асирійського, і він ви́селив їх, Рувимівців і Ґадівців та половину Манасіїного племени, і запровадив їх у Халах, і Хавор, і Хару, та до річки Ґозан, і вони там аж до цього дня.
І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асирійський, й утискав його, і не допоміг йому.
Завини́ть Самарі́я, бо стала уперта до Бога свого́, — поляжуть вони від меча! Порозби́вані будуть їхні діти, вагітні́ їхні розпо́роті будуть!
Набли́зьтесь до Бога, то й Бог набли́зиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!