2-а хроніки 30:27
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І встали священики та Левити, і поблагословили наро́д. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святости Його́, — до небе́с!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Destruction of the idols and the altars of the high places. Provisions for the ordering and maintenance of the temple worship, and the attendants upon it. - Ch2 31:1. At the conclusion of the festival, all the Israelites who had been present at the feast (הנּמצאים כּל־שׂראל to be understood as in Ch2 30:21) went into the cities of Judah, and destroyed all the idols, high places, and altars not only in Judah and Benjamin (the southern kingdom), but also in Ephraim and Manasseh (the domain of the ten tribes), utterly (עד־לככּה, cf. Ch2 24:10), and only then returned each to his home; cf. Kg2 18:4.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have an account of the solemn passover which Hezekiah kept in the first year of his reign. I. The consultation about it, and the resolution he and his people came to for the observance of it (Ch2 30:2-5). II. The invitation he sent to Judah and Israel to come and keep it (Ch2 30:1, Ch2 30:6-12). III. The joyful celebration of it (Ch2 30:13-27). By this the reformation, set on foot in the foregoing chapter, was greatly advanced and established, and that nail in God's holy place clenched.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Споглянь же з святого ме́шкання Свого, із небе́с, і поблагослови наро́д Свій, Ізраїля, та землю, яку Ти дав нам, як присягнув був нашим батькам, Край, що тече молоком та медом“.
Тих, хто мене без причини нена́видить, стало більш, як воло́сся на моїй голові, набра́лися сили мої вороги, що безви́нно мене переслідують, — чого не грабував, те вертаю!
Того ча́су Господь відділив був Левієве пле́м'я, щоб носило ковчега Господнього заповіту, щоб стояло перед Господнім лицем, щоб служило Йому, і щоб благословля́ло Його Йменням аж до цього дня.
Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.
Бо так промовляє Високий і Підне́сений, повіки Живущий, і Святий Його Йме́ння: Пробува́ю Я на Височині́ та в святи́ні, і з зла́маним та з упоко́реним, щоб оживля́ти духа скро́мних, і щоб оживля́ти серця згно́блених!
А в Господньому домі Єгояда віддав уря́ди на руку священиків та Левитів, яких поділив Давид над Господнім домом, щоб прино́сити Господні цілопа́лення, як написано в Мойсеєвім Зако́ні, з радістю та зо співом, за уста́вом Давидовим.
Поглянь із небе́с і побач із мешка́ння святині Своєї та слави Своєї: Де горли́вість Твоя та Твої могу́тні чи́ни? Де велике число милосердя Твого та ла́ски Твоєї, що су́проти ме́не затри́малися?
то Ти почуєш із небе́с, із місця постійного пробува́ння Свого, — і прости́ш, і зробиш, і даси кожному за всіма́ його дорогами, бо Ти Сам знаєш серце всіх лю́дських синів,
Так говорить Госпо́дь: Небеса́ — Мій престо́л, а земля — то підні́жок для ніг Моїх: який же то храм, що для Мене збуду́єте ви, і яке ото місце Його відпочи́нку?
І Ти будеш прислуха́тися до блага́ння Свого́ раба, та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. А Ти почуєш на місці Свого пробува́ння, на небесах, — і почуєш, і про́стиш.