2-а хроніки 30:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокори́лися, і поприхо́дили до Єрусалиму.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Destruction of the idols and the altars of the high places. Provisions for the ordering and maintenance of the temple worship, and the attendants upon it. - Ch2 31:1. At the conclusion of the festival, all the Israelites who had been present at the feast (הנּמצאים כּל־שׂראל to be understood as in Ch2 30:21) went into the cities of Judah, and destroyed all the idols, high places, and altars not only in Judah and Benjamin (the southern kingdom), but also in Ephraim and Manasseh (the domain of the ten tribes), utterly (עד־לככּה, cf. Ch2 24:10), and only then returned each to his home; cf. Kg2 18:4.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have an account of the solemn passover which Hezekiah kept in the first year of his reign. I. The consultation about it, and the resolution he and his people came to for the observance of it (Ch2 30:2-5). II. The invitation he sent to Judah and Israel to come and keep it (Ch2 30:1, Ch2 30:6-12). III. The joyful celebration of it (Ch2 30:13-27). By this the reformation, set on foot in the foregoing chapter, was greatly advanced and established, and that nail in God's holy place clenched.
Відкрити джерело ↗30:11 Some people . . . humbled themselves, fulfilling the first criterion in Solomon’s formula (7:14).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І справля́ли Ізраїлеві сини, що знахо́дилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а Левити та священики день-у-день сла́вили Господа всією силою.
Бо бе́зліч наро́ду, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очи́стилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: „Добрий Господь про́стить кожному,
І радів увесь Юдин збір, і священики та Левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і прихо́дьки, що поприхо́дили з Ізраїлевого Краю, та ті, що сиділи в Юдеї.
А як був він ути́скуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокори́вся перед лицем Бога своїх батьків.
А за ними, зо всіх Ізраїлевих племе́н ті, що віддавали своє серце шукати Господа, Бога Ізраїля, прихо́дили до Єрусалиму прино́сити жертви Господе́ві, Богові батьків своїх.
І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: „Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти бу́деш відмовля́тися впокори́тися передо Мною? Відпусти Мій наро́д, — і нехай вони служать Мені!
І не впокори́вся він перед Господнім лице́м, як упокори́вся був його батько Манасія, і він, Амон, побільши́в провину.
А коли він впокори́вся, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигу́блення. Та й у Юдеї були ще справи добрі.
Тож покоріться під міцну́ Божу руку, щоб Він вас Свого ча́су пови́щив.
А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагі́т, і жінка, Дама́ра ім'я́м, та інші із ними.