2-а хроніки 23:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І ви́вели вони царсько́го сина, і поклали на нього корону та звої Зако́ну. І зробили вони його царем, і пома́зали його Єгояда та сини його, та й крикнули: „Нехай живе цар!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
God save the king - May the king live! See on Kg2 11:12 (note).
Відкрити джерело ↗Then they brought out the king's son, and put upon him the crown, and gave him the testimony--Some think that the original word rendered "testimony," as its derivation warrants, may signify here the regalia, especially the bracelet (Sa2 1:10); and this view they support on the ground that "gave him" being supplemented, the text properly runs thus, "put upon him the crown and testimony." At the same time, it seems equally pertinent to take "the testimony" in the usual acceptation of that term; and, accordingly, many are of opinion that a roll containing a copy of the law (Deu 17:18) was placed in the king's hands, which he held as a scepter or truncheon. Others, referring to a custom of Oriental people, who when receiving a letter or document from a highly respected quarter, lift it up to their heads before opening it, consider that Joash, besides the crown, had the book of the law laid upon his head (see Job 31:35-36). God save the king--literally, "Long live the king."
Відкрити джерело ↗The contents of this chapter are the same with Kg2 11:4 and need no other explanation than what may be found in the notes there, to which the reader is referred.See Gill on Kg2 11:4. See Gill on Kg2 11:5. See Gill on Kg2 11:6. See Gill on Kg2 11:7. See Gill on Kg2 11:8. See Gill on Kg2 11:9. See Gill on Kg2 11:10. See Gill on Kg2 11:11. See Gill on Kg2 11:12. See Gill on Kg2 11:13. See Gill on Kg2 11:14. See Gill on Kg2 11:15. See Gill on Kg2 11:16. See Gill on Kg2 11:17. See Gill on Kg2 11:18. See Gill on Kg2 11:19. See Gill on Kg2 11:20. Next: 2 Chronicles Chapter 24
Відкрити джерело ↗The reign of Joash; cf. 2 Kings 12. - In both accounts only two main events in Joash's reign of forty years are narrated at any length, - the repair of the temple, and the campaign of the Syrian king Hazael against Jerusalem. Besides this, at the beginning, we have a statement as to the duration and spirit of his reign; and in conclusion, the murder of Joash in consequence of a conspiracy is mentioned. Both accounts agree in all essential points, but are shown to be extracts containing the most important part of a more complete history of Joash, by the fact that, on the one hand, in 2 Kings 12 single circumstances are communicated in a more detailed and more exact form than that in which the Chronicle states them; while, on the other hand, the account of the Chronicle supplements the account in 2 Kings 12 in many respects. To these latter belong the account of the marriage of Joash, and his many children, the account of the death of Jehoiada at the age of 130 years, and his honourable burial with the kings, etc.; see on Ch2 24:15.
Відкрити джерело ↗Six years bloody Athaliah had tyrannised; in this chapter we have her deposed and slain, and Joash, the rightful heir, enthroned. We had the story before nearly as it is here related, Kg2 11:4, etc. I. Jehoiada prepared the people for the king, acquainted them with his design, armed them, and appointed them their posts (Ch2 23:1-10). II. He produced the king to the people, crowned him, and anointed him (Ch2 23:11). III. He slew the usurper (Ch2 23:12-15). IV. He reformed the kingdom, re-established religion, and restored the civil government (Ch2 23:16-21).
Відкрити джерело ↗23:11 When the seven-year-old Joash was anointed and crowned as king, he was given a copy of the law, as the law commanded (see Deut 17:18-20).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І сказав Самуїл до всьо́го наро́ду: „Чи бачите, кого вибрав Господь? Бо нема такого, як він, серед усього наро́ду“. І ввесь народ ізняв крик та й сказав: „Хай живе цар!“
І покладеш до ковче́гу те свідо́цтво, що Я тобі дам.
А він вивів царе́вого сина, і поклав на нього корону та нараме́нники. І зробили вони його царем, і пома́зали його, і вдарили в долоні та й крикнули: „Нехай живе цар!“
Блаженна люди́на, що ви́терпить пробу, бо, бувши ви́пробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
А наро́д, що йшов перед Ним і поза́ду, викрикував, кажучи: „Оса́нна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я́! Осанна на висоті!“
І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не бу́де живи́й по упадку свої́м. І взяв я вінця́, що на голові його, та напле́чника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого́“.
А Єгосав'ат, дочка царя, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вби́ваних царськи́х синів, і дала́ його та няньку його до спальної кімна́ти. І схова́ла його Єгосав'ат, дочка царя Єгорама, жінка священика Єгояди, — бо вона була сестра Ахазії, — перед Аталією, і та не забила його.
І прийшли всі Ізра́їлеві старші́ в Хевро́н, а цар Давид склав із ними умову в Хевро́ні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізра́їлем.
І будуть царі за твоїх вихова́телів, а їхні цариці — за ня́ньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклоня́тись тобі та лиза́тимуть пил твоїх ніг, і ти пізна́єш, що Я — то Господь, що не посоро́мляться ті, хто на Мене наді́ється!
І взяв Самуїл посу́динку оливи, та й вилляв на його го́лову, і поцілував його та й сказав: „Чи це не пома́зав тебе Господь над спа́дком Своїм на володаря? (І будеш ти царюва́ти над народом Господнім, і ти ви́зволиш його від руки ворогів його навко́ло. І ось тобі озна́ка, що Господь пома́зав тебе над спа́дком Своїм на володаря.)