2-а хроніки 21:16
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
I збудив Господь на Єгорама духа филисти́млян та арабів, що при етіо́пах .
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Never surely did any kingdom change its king so much for the worse as Judah did, when Jehoram, one of the vilest, succeeded Jehoshaphat, one of the best. Thus were they punished for not making a better use of Jehoshaphat's good government, and their disaffectedness (or coldness at least) to his reformation, Ch2 20:33. Those that knew not now to value a good king are justly plagued with a bad one. Here is, I. Jehoram's elevation to the throne (Ch2 21:1-3). II. The wicked course he took to establish himself in it, by the murder of his brethren (Ch2 21:4). III. The idolatries and other wickedness he was guilty of (Ch2 21:5, Ch2 21:6, Ch2 21:11). IV. The prophecy of Elijah against him (Ch2 21:12-15). V. The judgments of God upon him, in the revolt of his subjects from him (Ch2 21:8-10) and the success of his enemies against him (Ch2 21:16, Ch2 21:17). VI. His miserable sickness and inglorious exit (Ch2 21:18-20). VII. The preservation of the house of David notwithstanding (Ch2 21:7).
Відкрити джерело ↗21:16-17 Jehoram’s inability to resist the initial revolts of Edom and Libnah (21:8-10) encouraged other attacks on Judah, this time by the Philistines and the Arabs. Once again, the royal line was nearly destroyed.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А від филисти́млян прино́сили Йосафатові да́ри та срібло данини; також араби приво́дили йому дрібну́ худобу: сім тисяч і сім сотень баранів та сім тисяч і сім сотень козлів.
І поставив Господь Соломонові за проти́вника едо́млянина Гада́да, — він із царсько́го насіння в Едо́мі.
І поставив Бог йому, Соломонові, за противника ще й Резона, сина Ел'яди, що втік від Гадад'езера, царя Цови, свого пана.
І Господь навів на них зверхників війська асирійського царя, а вони схопи́ли Манасію на по́від, і скували його мідяни́ми кайда́нами та й повели́ його до Вавило́ну.
А мешканці Єрусалиму настанови́ли царем замість нього Ахазію, його найменшого сина, бо всіх перших позабива́ла та вата́га, що прихо́дила з арабами на та́бір. І зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.
І допоміг йому Бог над филисти́млянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами.
І зно́ву запалився Господній гнів на Ізраїля, і намовив сатана́ Давида проти них, говорячи: „Іди, перелічи Ізраїля та Юду!“
А тепер нехай пан мій, цар, послухає слів свого раба. Якщо Господь намовив тебе проти мене, то нехай це станеться запашно́ю жертвою, а якщо лю́дські сини, — прокля́ті вони перед Господнім лицем, бо вони відігнали мене сьогодні, щоб я не належав до Господнього спа́дку, говорячи: „Іди, служи іншим богам!“
І сказав Господь до Соломона: „Тому́, що було це з тобою, і не вико́нував ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу́ царство твоє, та й дам його твоєму рабові.
А першого року Кіра, царя перського, щоб спо́внилось слово Господнє, проре́чене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголоси́в по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи: