2-а хроніки 20:29
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І був Божий страх на всі царства країв, коли вони почули, що Господь воював з Ізраїлевими ворогами.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The fame of this victory of the Lord over the enemies of Israel caused the terror of God to be spread abroad over all the kingdoms of the surrounding lands, in consequence of which the kingdom of Judah had rest (cf. Ch2 17:10). On the last clause of Ch2 20:30, cf. Ch2 15:15. This wonderful acts of the Lord is made the subject of praise to God in the Korahite Psalms, Psa 46:1, Psa 47:1, and Psa 48:1, and perhaps also in Ps 83, composed by an Asaphite, perhaps Jahaziel (see Del. Introduction to these Psalms).
Відкрити джерело ↗We have here, I. The great danger and distress that Jehoshaphat and his kingdom were in from a foreign invasion (Ch2 20:1, Ch2 20:2). II. The pious course he took for their safety, by fasting, and praying, and seeking God (Ch2 20:3-13). III. The assurance which God, by a prophet, immediately gave them of victory (Ch2 20:14-17). IV. Their thankful believing reception of those assurances (Ch2 20:18-21). V. The defeat which God gave to their enemies thereupon (Ch2 20:22-25). VI. A solemn thanksgiving which they kept for their victory, and for a happy consequences of it (Ch2 20:26-30). VII. The conclusion of the reign of Jehoshaphat, not without some blemishes (Ch2 20:31-37).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І був страх Господній на всіх царствах кра́ю, що навко́ло Юди, і вони не воювали з Йосафатом.
Бо Господь учинив, що сирійський та́бір почув стуко́тняву колесни́ць і їржа́ння ко́ней, та га́лас великого ві́йська. І сказали вони один до о́дного: „Ось Ізраїлів цар найняв на нас хіттейських царів та царів єгипетських, щоб пішли на нас!“
Свій страх пошлю перед лицем твоїм, і приведу в замішання ввесь цей наро́д, що ти ввійдеш між ньо́го. І всіх ворогів твоїх оберну́ до тебе поти́лицею.
І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.
Порозбивали вони також намети чередникі́в, і зайняли дуже багато дрібно́ї худоби та верблю́дів, та й вернулися до Єрусалиму.
І сталося, як усі аморе́йські царі́, що по то́й бік Йорда́ну на за́хід, і всі ханаа́нські царі, що над морем, почули, що Госпо́дь висушив був воду Йорда́ну перед Ізраїлевими синами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє серце, і не було вже в них духу зо стра́ху перед Ізраїлевими синами.