2-а хроніки 18:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: „Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занеха́ти?“ А ті сказали: „Іди, і Бог дасть його в цареву руку!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The prophet Jehu's declaration as to Jehoshaphat's alliance with Ahab, and Jehoshaphat's further efforts to promote the fear of God and the administration of justice in Judah. - Ch2 19:1-3. Jehu's declaration. Jehoshaphat returned from the war in which Ahab had lost his life, בּשׁלום, i.e., safe, uninjured, to his house in Jerusalem; so that the promise of Micah in Ch2 18:16 was fulfilled also as regards him. But on his return, the seer Jehu, the son of Hanani, who had been thrown into the stocks by Asa (Ch2 16:7.), met him with the reproving word, "Should one help the wicked, and lovest thou the haters of Jahve!" (the inf. with ל, as in Ch1 5:1; Ch1 9:25, etc.). Of these sins Jehoshaphat had been guilty. "And therefore is anger from Jahve upon thee" (על קצף as in Ch1 27:24). Jehoshaphat had already had experience of this wrath, when in the battle of Ramoth the enemy pressed upon him (Ch2 18:31), and was at a later time to have still further experience of it, partly during his own life, when the enemy invaded his land (2 Chron 20), and when he attempted to re-establish the sea trade with Ophir (Ch2 20:35.), partly after his death in his family (2 Chron 21 and Ch2 22:1-12). "But," continues Jehu, to console him, "yet there are good things found in thee (cf. Ch2 12:12), for thou hast destroyed the Asheroth..." אשׁרות = אשׁרים, Ch2 17:6. On these last words, comp. Ch2 12:14 and Ch2 17:4.
Відкрити джерело ↗The story of this chapter we had just as it is here related in the story of the reign of Ahab king of Israel, 1 Kings 22. There it looks more creditable to Ahab than any thing else recorded of him that he was in league with so good a man as Jehoshaphat; here it is a great blemish in the reign of Jehoshaphat that he thus connected himself with so bad a man as Ahab. Here is, I. The alliance he contracted himself with Ahab (Ch2 18:1). II. His consent to join with him in his expedition for the recovery of Remoth - Gilead out of the hands of the Syrians (Ch2 18:2, Ch2 18:3). III. Their consulting with the prophets, false and true, before they went (v. 4-27). IV. The success of their expedition. Jehoshaphat hardly escaped (Ch2 18:28-32) and Ahab received his death's wound (Ch2 18:33, Ch2 18:34).
Відкрити джерело ↗18:5-7 The 400 prophets were Ahab’s “yes-men.” Jehoshaphat wanted instead to hear from a prophet of the Lord, but Ahab knew in advance that such a prophet would contradict his court prophets.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А в єрусалимських пророків Я бачив гидо́ту: перелю́бство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцни́ли вони, щоб ніхто з свого зла не верну́вся. Всі вони Мені стали, немов той Содо́м, а мешканці його, як Гомо́ра.
Бо ви зблуди́лися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: „Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, — і ми зробимо“.
За те, що ви лжею заподі́яли біль серцю праведного, хоч Я не зробив йому бо́лю, і за те, що ви змі́цнюєте руки безбожного, щоб він не відвернувся від своєї злої дороги, щоб спасти́ його при житті,
І сказав Єлисей до Ізраїлевого царя: „Що́ тобі до мене? Іди до пророків батька свого та до пророків своєї матері!“ А Ізраїлів цар відказав йому: „Ні, бо Госпо́дь покли́кав трьох цих царів, щоб віддати їх у руку Моава“.
Його го́лови судять за хабара́, і навчають за плату його ті священики, і за срі́бло воро́жать пророки його́, хоч на Господа вони опира́ються, кажучи: „Хіба не Господь серед нас? Зло не при́йде на нас!“
Коли б чоловік, який ходить за вітром, і брехню набрехав, говорячи: Буду тобі проповідувати про вино та про на́пій п'янки́й, то був би він лю́бим пророком оцьому наро́дові.
Вони справді говорять до тих, що Мене обража́ють: „Господь говорив: Мир вам бу́де!“ А кожному, хто ходить в упе́ртості серця свого, говорять вони: „Зло не при́йде на вас!“
І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: „Міхе́ю, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занеха́ти?“ А той відказав: „Вийдіть, і будете мати успіх, — і вони будуть дані в вашу руку“.
І схо́плена була звіри́на, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знаме́но звіри́ни прийняв і поклонився був о́бразові її. Обоє вони були вкинені живими до огняно́го озера, що сіркою горіло.
Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителі́в, щоб вони їхні ву́ха вле́щували.