2-а хроніки 14:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І було в Аси ві́йська: носіїв великих щиті́в та ра́тищ з Юди — три сотні тисяч, а з Веніямина таких, що носять мало́го щита́, та лу́чників — двісті й вісімдеся́т тисяч. Усі вони — хоробрі вояки́.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this and the two following chapters we have the history of the reign of Asa, a good reign and a long one. In this chapter we have, I. His piety (Ch2 14:1-5). II. His policy (Ch2 14:6-8). III. His prosperity, and particularly a glorious victory he obtained over a great army of Ethiopians that came out against him (Ch2 14:9-15).
Відкрити джерело ↗14:7-14 Solomon had prayed that the Lord would hear his people when they were led into battle (6:34). In the battle against Zerah, God responded to such a prayer. • Ethiopian (literally “Cushite”) might refer to someone from southern Egypt (Nubia) or a Midianite territory northeast of Aqabah (see Num 12:1; Hab 3:7). However, the mention of Libya in 2 Chr 16:8, the size of the battle (comparable to the attack of Shishak against Rehoboam in 12:3), and the location of Mareshah in the west of Judah indicate that Zerah was an Egyptian; he is otherwise unknown. He might have been a Nubian general dispatched by Osorkon I, the Libyan pharaoh who ruled Egypt between the tenth and fourteenth years of Asa (900–897 BC). Another view is that Shishak established a buffer state around Gerar, supported by Nubian mercenaries that invaded Judah. The account, however, only says that Asa and his armies pursued the armies south to Gerar and took a vast amount of plunder, particularly from the herdsmen living in tents around the cities.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо очі Господні — до праведних, а ву́ха Його — до їхніх прохань, а Господнє лице проти тих, хто чинить лихе!“
І сказав він до Юди: „Побудуймо ці міста, й оточі́мо муром та ба́штами, ворітьми́ та засу́вами. Іще він, цей край, наш, бо зверта́лися ми до Господа, нашого Бога. Зверта́лися ми, і Він дав нам мир навко́ло“. І побудува́ли, і їм щасти́ло.
А тепер, сину мій Соломо́не, знай Бога, Отця твого, і служи Йому всім серцем та всією душею, бо Господь вивідує всі серця та знає всякий витвір думо́к. Якщо будеш шукати Його, то ти зна́йдеш Його, а якщо залишиш Його, Він залишить тебе наза́вжди.
І побудував він Бет-Хорон горі́шній та Бет-Хорон до́лішній, тверди́нні міста́, — му́ри, двері та за́суви,
І повсував він зо всіх Юдиних міст па́гірки та подо́би сонця. І заспоко́їлося царство при ньому.
Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надхо́дить он ніч, коли жоден нічо́го не зможе виконувати.
І сталося по багатьох днях по то́му, як Господь дав мир Ізраїлеві від усіх їхніх ворогів навко́ло, а Ісус поста́рів, увійшов у літа́,
А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.
І він підбадьорився, і забудував увесь ви́ломаний мур, і поставив на нього ба́шту, а поза тим муром — інший мур, і зміцни́в Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато ра́тищ та щиті́в.