2-а хроніки 13:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А тепер ви говорите, щоб бути сильними проти Господнього царства в руці Давидових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті тельці, яких Єровоам понаро́блював вам за богів.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
We have here a much fuller account of the reign of Abijah, the son of Rehoboam, than we had in the Kings. There we found that his character was no better than his father's - he "walked in the sins of his father, and his heart was not right with God," Kg1 15:2, Kg1 15:3. But here we find him more brave and successful in war than his father was. He reigned but three years, and was chiefly famous for a glorious victory he obtained over the forces of Jeroboam. Here we have, I. The armies brought into the field on both sides (Ch2 13:3). The remonstrance which Abijah made before the battle, setting forth the justice of his cause (Ch2 13:4-12). III. The distress which Judah was brought into by the policy of Jeroboam (Ch2 13:13, Ch2 13:14). IV. The victory they obtained notwithstanding, by the power of God (Ch2 13:15-20). V. The conclusion of Abijah's reign (Ch2 13:21, Ch2 13:22).
Відкрити джерело ↗13:8-9 Abijah’s speech made two key points about the rebellion of the north: The north rejected the only legitimate king, and they rejected the only legitimate place of worship. The revolt of the northerners, who chased away the proper priestly order, is sharply contrasted with “us” (13:10). Most objectionable was the worship of the calves and the role of the unauthorized priests.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І порадився цар, і зробив два золоті тельці́, і сказав до народу: „До́сить вам ходити до Єрусалиму! Оце, Ізраїлю, бо́ги твої, що вивели тебе з єгипетського кра́ю“.
і понаставля́ли собі священиків для па́гірків та демонів, та для тельці́в, що він понаро́блював.
Нехай буде благослове́нний Госпо́дь, Бог твій, що вподо́бав тебе́, щоб посадити тебе́ на Свого тро́на за царя у Го́спода, Бога твого, через любов Бога твого до Ізра́їля, щоб утверди́ти його навіки. І Він настанови́в тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!“
Боже наш, чи ж Ти не осу́диш їх? Нема бо в нас сили перед цією силою силе́нною, що прихо́дить на нас, і ми не знаємо, що́ зробимо, бо наші очі — на Тебе!“
Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.
А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.
і робив ти гірше за всіх, хто був перед тобою, і ти пішов і наробив собі інших богі́в та литих бовва́нів, щоб гніви́ти Мене, а Мене ти відкинув геть,
Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк,
та й сказав: „Господи, Боже батьків наших! Чи ж не Ти Бог на небеса́х? І Ти пануєш над усіма́ царствами наро́дів, і в руці Твоїй — сила та міць, і немає такого, хто б став проти Тебе!