2-а хроніки 13:19
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І гнався Авійя за Єровоамом, і здобув від нього міста́: Бет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежні його міста.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
We have here a much fuller account of the reign of Abijah, the son of Rehoboam, than we had in the Kings. There we found that his character was no better than his father's - he "walked in the sins of his father, and his heart was not right with God," Kg1 15:2, Kg1 15:3. But here we find him more brave and successful in war than his father was. He reigned but three years, and was chiefly famous for a glorious victory he obtained over the forces of Jeroboam. Here we have, I. The armies brought into the field on both sides (Ch2 13:3). The remonstrance which Abijah made before the battle, setting forth the justice of his cause (Ch2 13:4-12). III. The distress which Judah was brought into by the policy of Jeroboam (Ch2 13:13, Ch2 13:14). IV. The victory they obtained notwithstanding, by the power of God (Ch2 13:15-20). V. The conclusion of Abijah's reign (Ch2 13:21, Ch2 13:22).
Відкрити джерело ↗13:19 The Lord granted the kingdom of Judah a miraculous victory. Abijah took the territories surrounding Bethel, Jeshanah, and Ephron from Israel (13:19). Together with Zemaraim (13:4), these towns in the hill country on the northern border of Judah formed a geographical unit (see Josh 18:22-23). The subsequent history of this territorial gain is not known; by the time of Amos (about 760 BC), Bethel was a major pagan shrine in Israel.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцни́вся, і повикидав поганські гидо́ти зо всього кра́ю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього же́ртівника, що перед Господнім притво́ром.
І біжить та границя від верхі́в'я гори до джерела́ Ме-Нефтоаху, і йде до міст гори Ефро́ну; і біжить та границя до Баали, — це Кір'ят-Єарім.
І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх ві́стрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врято́ваного, — як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.
А ізра́їльтяни, що мешкали на тім боці долини й на тім боці Йорда́ну, коли побачили, що повтікали ізра́їльтяни, і що померли Саул та сини його, поки́дали ті міста й повтікали, а филисти́мляни поприхо́дили й осілися в них.
І тому́ не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфре́м, — і тут залишався з Своїми учнями.
А всі царські́ міста́ та всіх їхніх царів Ісус здобув, та й повбивав їх ві́стрям меча, зробив їх закляттям, як наказав був Мойсей, раб Господній.
А ви не стійте, — женіться за своїми ворогами, і понищте їхні за́дні сте́жі, і не давайте їм вхо́дити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку“.