2-а хроніки 12:12
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А коли він впокори́вся, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигу́блення. Та й у Юдеї були ще справи добрі.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter gives us a more full account of the reign of Rehoboam than we had before in Kings and it is a very melancholy account. Methinks we are in the book of Judges again; for, I. Rehoboam and his people did evil in the sight of the Lord (Ch2 12:1). II. God thereupon sold them into the hands of Shishak, king of Egypt, who greatly oppressed them (Ch2 12:2-4) III. God sent a prophet to them, to expound to them the judgment and to call them to repentance (Ch2 12:5). IV. They thereupon humbled themselves (Ch2 12:6). V. God, upon their repentance, turned from his anger (Ch2 12:7, Ch2 12:12) and yet left them under the marks of his displeasure (Ch2 12:8-11). Lastly, Here is a general character of Rehoboam and his reign, with the conclusion of it (Ch2 12:13-16).
Відкрити джерело ↗12:12 When Rehoboam repented, God allowed good things to remain in Jerusalem: the repentance of the people, their resolve to seek the Lord, and the preservation of worship (see 19:3).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Але й добрі речі знайшлися при тобі, бо ти повигу́блював Аста́рти з Кра́ю, і нахилив своє серце, щоб шукати Господа“.
Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
І буде його оплакувати ввесь Ізраїль, і поховають його, бо він — один в Єровоама вві́йде до гро́бу, бо тільки в ньому в Єровоамовім домі була́ знайдена добра річ для Господа, Бога Ізраїлевого.
І коли позоста́неться в ній ще десята части́на, вона зно́ву спусто́шена бу́де. Але мов з тереби́нту й мов з ду́бу, зоста́неться в них пень по зру́бі, насіння бо святости — пень ї́хній!
Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
Бо так промовляє Високий і Підне́сений, повіки Живущий, і Святий Його Йме́ння: Пробува́ю Я на Височині́ та в святи́ні, і з зла́маним та з упоко́реним, щоб оживля́ти духа скро́мних, і щоб оживля́ти серця згно́блених!
Може є п'ятдесят праведних у цьому місті, — чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому є?
бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
Тож покоріться під міцну́ Божу руку, щоб Він вас Свого ча́су пови́щив.