1-а хроніки 4:43
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І вони побили оста́нок урято́ваних Амали́ка, й осі́лися там аж до цього дня.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
INTRODUCTION TO 1 CHRONICLES 4 In this chapter is a further account of the tribe of Judah, and of some principal families in it, Ch1 4:1 and of the tribe of Simeon, their families, cities, and villages, Ch1 4:24 and of the enlargement of their borders, and conquest of the Amalekites, Ch1 4:39.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. A further account of the genealogies of the tribe of Judah, the most numerous and most famous of all the tribes. The posterity of Shobal the son of Hur (Ch1 4:1-4), of Ashur the posthumous son of Hezron (who was mentioned, Ch1 2:24), with something particular concerning Jabez (Ch1 4:5-10), of Chelub and others (Ch1 4:11-20), of Shelah (Ch1 4:21-23). II. An account of the posterity and cities of Simeon, their conquest of Gedon, and of the Amalekites in Mount Seir (v. 24-43).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І бив їх Давид від ранку аж до вечора насту́пного дня, і не втік із них ніхто, крім чотирьохсот чоловіка хлопців, що повсіда́ли на верблю́дів, і повтіка́ли.
з Араму, і з Моаву, і з синів Аммона, і з филисти́млян, і з Амали́ка, і зо здо́бичі Гадад'езера, сина Рехова, царя Цови.
І, взявши вони срібняки́, зробили, як на́вчено їх. І проне́слося слово оце між юдеями, і трима́ється аж до сьогодні.
І похова́ний він у долині в моавському кра́ї навпроти Бет-Пеору, і ніхто не знає гро́бу його аж до цього дня.
І пішов той чоловік до кра́ю хітте́ян, і збудував місто, та й назвав ім'я́ йому: Луз, — воно ім'я́ його аж до цього дня.
А ті держаки́ були довгі, і головки тих держакі́в були видні з ковчегу, що перед девіром, а назо́вні не були видні. І були вони там аж до цього дня.
І вилилась лютість Моя та Мій гнів, і запала́в він в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму, і стали вони руїною та пусти́нею, як бачите цього дня.
чому й зветься те поле „полем крови“ аж до сьогодні.