1-а хроніки 3:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
третій — Авесало́м, син Маахи, дочки́ Талмая, царя ґешурського; четвертий — Адонійя, син Хаґґіт;
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
INTRODUCTION TO 1 CHRONICLES 3 This chapter gives an account of the sons of David, born to him both in Hebron and in Jerusalem, Ch1 3:1, and of his successors in the kingdom, to the Babylonish captivity, Ch1 3:10, and of his family, to the coming of the Messiah, Ch1 3:17.
Відкрити джерело ↗Of all the families of Israel none was so illustrious as the family of David. That is the family which was mentioned in the foregoing chapter (Ch1 3:15). Here we have a full account of it. I. David's sons (Ch1 3:1-9). II. His successors in the throne as long as the kingdom continued (Ch1 3:10-16). III. The remains of his family in and after the captivity (Ch1 3:17-24). From this family, "as concerning the flesh, Christ came."
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А Авесалом утік, і пішов до Ґешу́ру, і пробув там три ро́ки.
Але Ґешур та Арам забрали від них Яірові оселі, Кенат та залежні від нього міста, шістдеся́т міст. Усе це сини Махіра, Ґілеадового батька.
Бо раб твій, коли осів був у Ґешу́рі в Арамі, склав обі́тницю, говорячи: Якщо Господь справді поверне мене до Єрусалиму, то я бу́ду служити Господе́ві“.
І сказав Йоав: „Не буду отак зволіка́ти з тобою!“ І він узяв три стрілі́ в ру́ку свою, і вбив їх у серце Авесалома, що ще живий ви́сів на сере́дині дуба.
А Адо́нія, син Хаґґітин, бундю́чився та говорив: „Я буду царювати!“ І справив він собі по́воза та верхівців, та п'ятдесят чоловіка бігунів перед собою.
а четвертий — Адо́нійя, син Хаґґіт, а п'ятий — Шефатія, син Авітал,
І сталося по тому, — мав Авесало́м, син Давидів, уродли́ву сестру́, а ім'я́ їй Тама́ра. І покохав її Амно́н, син Давидів.
І сказав Авесалом до Йоава: „Я ж посилав до тебе, говорячи: Прийди сюди, і нехай я пошлю́ тебе до царя сказати: Чого я прийшо́в із Ґешу́ру? Добре було б мені ще лишатися там. А тепер нехай я побачу царське́ обличчя, а якщо є на мені гріх, то нехай уб'є мене“.
А Авесалом узяв був і поставив собі ще за життя свого пам'ятника, що в царські́й долині, бо він казав: „Нема в мене сина, щоб згадувати про йме́ння моє“. І він назвав пам'ятникові ім'я на своє ім'я́. І звалось його: Яд-Авесалом , і так зветься він аж до цього дня.
І встав Йоав і пішов до Ґешуру, і привів Авесало́ма до Єрусалиму.