1-а хроніки 23:25
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїля, дав мир Своєму наро́дові, і він осівся в Єрусалимі аж навіки.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
For by the last words of David,.... Or therefore by the last orders he gave before his death: the Levites were numbered from twenty years old and above; as able and sufficient to do the work of their office.
Відкрити джерело ↗David, having given charge concerning the building of the temple, in this and the following chapters settles the method of the temple-service and puts into order the offices and officers of it. In the late irregular times, and during the wars in the beginning of his reign, we may suppose that, though the Levitical ordinances were kept up, yet it was not in the order, nor with the beauty and exactness, that were desirable. Now David, being a prophet, as well as a prince, by divine warrant and direction, "set in order the things that were wanting." In this chapter we are informed, I. He declared Solomon to be his successor, (Ch1 23:1). II. He numbered the Levites, and appointed them to their respective offices (Ch1 23:2-5). III. He took an account of the several families of the Levites (v. 6-23). IV. He made a new reckoning of them from twenty years old, and appointed them their work (Ch1 23:24-32). And in this he prepared for the temple as truly as when he laid up gold and silver for it; for the place is of small account in comparison with the work.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А від того дня, як Я настанови́в суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побуду́є тобі дім.
„Чи Господь, Бог ваш, не з вами? І Він дав вам мир навко́ло, бо дав у мою руку мешканців цієї землі, — і була́ здобута ця земля перед лицем Господа та перед наро́дом Його.
Так говорить Господь: Вернуся Я до Сіону, і буду пробува́ти в сере́дині Єрусалиму, і буде зватися Єрусалим „Містом Правди“, а гора Господа Саваота — „горою святою“.
і Хто землю їхню дав на спа́дщину, бо навіки Його милосердя!
І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Госпо́дь дав йому відпочи́нути від усіх ворогів його навколо,
бо в Ньому тілесно живе вся повнота́ Божества́.
Хай мене не заллє́ водяна́ течія́, і хай глибі́нь мене не проковтне́, і нехай своїх уст не замкне́ надо мною безо́дня!
Буду́ючи, я збудува́в оцей храм, на осе́лю Тобі, місце Твого пробува́ння навіки“!
Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: „Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, — а вони бу́дуть наро́дом Моїм!
І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!