1-а хроніки 21:27
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сказав Господь до Ангола, і він уклав меча свого до пі́хов його́.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
INTRODUCTION TO 1 CHRONICLES 21 Excepting the three last verses, is contained in Sa2 24:1 with some few variations, which are there observed; see the notes there.
Відкрити джерело ↗As this rehearsal makes no mention of David's sin in the matter of Uriah, so neither of the troubles of his family that followed upon it; not a word of Absalom's rebellion, or Sheba's. But David's sin, in numbering the people, is here related, because, in the atonement made for that sin, an intimation was given of the spot of ground on which the temple should be built. Here is, I. David's sin, in forcing Joab to number the people (Ch1 21:1-6). II. David's sorrow for what he had done, as soon as he perceived the sinfulness of it (Ch1 21:7, Ch1 21:8). III. The sad dilemma (or trilemma rather) he was brought to, when it was put to him to choose how he would be punished for this sin, and what rod he would be beaten with (Ch1 21:9-13). IV. The woeful havoc which was made by the pestilence in the country, and the narrow escape which Jerusalem had from being laid waste by it (Ch1 21:14-17). V. David's repentance, and sacrifice, upon this occasion, and the staying of the plaque thereupon (Ch1 21:18-30). This awful story we met with, and meditated upon, 2 Sa. 24.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“
Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —
Чи не всі вони ду́хи служебці, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?
Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.
О ме́чу Господній, аж доки ти не заспоко́їшся? Вернися до пі́хви своєї, заспоко́йся й замо́вкни!
А ти, недостойний, несправедливий кня́зю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінце́вої,
чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втіка́ння перед ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх доганя́тиме тебе́, чи три дні Господнього меча та морови́ці в Краю́, і Ангол Господній бу́де нищити по всій Ізраїлевій границі. А тепер розваж, яке слово верну́ Я Тому́, Хто послав мене“...
І простя́г той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб ви́губити його, та Господь пожалував щодо того зла. І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: Забагато тепер, попусти́ свою руку!“ А Ангол Господній був при то́ці євусе́янина Аравни.
І обернувся Орнан, і побачив Ангола, а чотири сини його, що були з ним, похова́лися. А Орнан молотив пшеницю.