1-а хроніки 17:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І станеться, коли ви́повняться твої дні, щоб піти до батькі́в своїх, то Я поста́влю по тобі твоє насіння, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
INTRODUCTION TO 1 CHRONICLES 17 This chapter contains an account of David's intention to build an house for God, which, he signified to Nathan the prophet, who first encouraged him to it; but afterwards was sent by the Lord to him with an order to desist from it, assuring him, at the same time, that his son should build it, and that his own house and kingdom should be established for ever; for which David expressed great thankfulness, the whole of which is related in Sa2 7:1 with some little variation, see the notes there; only one thing has since occurred, which I would just take notice of, that here, Ch1 17:5 as there also, it is said by the Lord, that he had "not dwelt in an house since the day he brought up Israel out of Egypt"; which seems to suggest that he had dwelt in one before, as has been hinted on Sa2 7:6 even while the people of Israel were in Egypt, though it is nowhere mentioned by Moses, or any other writer; yet it is not unreasonable to suppose it; for as the ancestors of the Israelites, Abraham, Isaac, and Jacob, when only travellers from place to place, built altars for God wherever they came; so their posterity, it is highly probable, not only did the same, but when they found themselves settled in Egypt, in the land of Goshen, might build places of worship; and when we consider the wealth of Joseph, and his family, and indeed of all Israel, who enjoyed for many years great plenty, prosperity, and liberty, before their servitude, the vast numbers they increased to and the long continuance of them in Egypt, more than two hundred years; it will not seem strange that they should build houses for religious worship, and even one grand and splendid for public service, to which also they might be led by the example of the Egyptians; who, as Herodotus says (…
Відкрити джерело ↗This excellent chapter is the same with 2 Sa. 7. It will be worth while to look back upon what was there said upon it. Two things in general we have in it: - I. God's gracious acceptance of David's purpose to build him a house, and the promise he made thereupon (Ch1 17:1-15). II. David's gracious acceptance of God's good promise to build him a house, and the prayer he made thereupon (Ch1 17:16-27).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Іна́кше станеться, як спочи́не пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломо́н винними“.
І ви́конав Господь Своє слово, що Він говорив. І став я на місце батька мого Давида, та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.
І спочив Давид з батьками своїми, і був похо́ваний у Давидовім Місті.
А зо всіх моїх синів, — бо багатьо́х сині́в дав мені Господь — то Він вибрав сина мого Соломона, щоб сидів на троні Господнього царства над Ізраїлем.
Бо ми прихо́дьки перед лицем Твоїм та чужи́нці, як усі наші батьки́! Наші дні на землі — мов та тінь, і немає трива́лого!
А ти до своєї рідні при́йдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.
І поме́р він у добрій сивині́, ситий днями, бага́тством та славою, а замість нього зацарював син його Соломо́н.
Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.
Бо Давид, що ча́су свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тлі́ння побачив.
І сказав Господь до Мойсея: „Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей наро́д устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Кра́ю, куди він увіхо́дить, щоб бути в сере́дині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.