1-а хроніки 16:31
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
INTRODUCTION TO 1 CHRONICLES 16 This chapter relates that David offered sacrifices when the ark was brought into his city, Ch1 16:1 who were the singers he appointed to sing before it continually, Ch1 16:4 and the song he that day composed and delivered to them to sing, Ch1 16:7 and that he appointed not only proper persons to minister before the ark, but also before the tabernacle at Gibeon, Ch1 16:37.
Відкрити джерело ↗This chapter concludes that great affair of the settlement of the ark in the royal city, and with it the settlement of the public worship of God during the reign of David. Here is, I. The solemnity with which the ark was fixed (Ch1 16:1-6). II. The psalm David gave to be sung on this occasion (v. 7-36). III. The settling of the stated public worship of God in order thenceforward (Ch1 16:37-43).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Хто Господа любить, — нена́видьте зло! Хто рятує душі святих Своїх, Той ви́зволить їх із руки несправедли́вих.
Співайте для Господа пісню нову́, бо Він чу́да вчинив! Йому помогла́ прави́ця Його та святе раме́но Його.
Уся зе́мле, покли́куйте Господу!
І почув я ніби голос великого на́товпу, і на́че шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: „Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержи́тель!
А сила Царя любить право, справедливість Ти міцно поста́вив, Ти Якову право та правду вчинив!
Раді́йте, небеса́, звесели́ся ти, земле, ви ж, го́ри, втіша́йтеся співом, бо Госпо́дь звесели́в Свій наро́д, і змилувався над Своїми убогими!
Хвали, душе моя, Господа,
Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
Бо Господь — наш суддя, Господь законода́вець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе́!