1-а хроніки 15:29
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка́, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і знева́жила його в своєму серці.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
INTRODUCTION TO 1 CHRONICLES 15 David, having prepared a place for the ark of God, gathered the Israelites, Levites, and priests, to assist in the bringing of it up thereunto, Ch1 15:1 and which was done in a very honourable and joyful manner, Ch1 15:24, though David, for his behaviour, was despised by Michal his wife in her heart, Ch1 15:29.
Відкрити джерело ↗The bringing in of the ark to the city of David was a very good work; it was resolved upon (Ch1 13:4), and attempted, but not perfected; it lay by the way in the house of Obed-edom. Now this chapter gives us an account of the completing of that good work. I. How it was done more regularly than before. 1. A place was prepared for it (Ch1 15:1). 2. The priests were ordered to carry it (Ch1 15:2-15). 3. The Levites had their offices assigned them in attending on it (Ch1 15:16-24). II. How it was done more successfully than before (Ch1 15:25). 1. The Levites made no mistake in their work (Ch1 15:26). 2. David and the people met with no damp upon their joy (Ch1 15:27, Ch1 15:28). As for Michal's despising David, it was nothing (Ch1 15:29).
Відкрити джерело ↗15:29 The contempt of Michal (cp. 2 Sam 6:16-23) toward David stands in stark contrast to God’s blessing on the celebration (1 Chr 15:26); her description as the daughter of Saul implies that her attitude mirrored her father’s disregard for the Lord (see 1 Sam 10:10-12; 13:7-14; 15:10-23; 28:1-25).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І сталося, коли Господній ковчег увійшов до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка, виглядала через вікно, і побачила царя Давида, що танцюва́в та скакав перед Господнім лицем. І вона погорди́ла ним у серці своєму.
Коли бо ми з розуму сходимо, - то Богові, коли ж при здоровому розумі, - то для вас.
І прийшов наро́д до табо́ру, а Ізраїлеві старші́ сказали: „Чому́ вдарив нас Господь сьогодні перед филисти́млянами? Візьмі́мо собі з Шіло́ ковчега Господнього заповіту, і нехай вві́йде поміж нас, і нехай спасе нас із рук наших ворогів“.
І буде, коли ви розмно́житеся та розпло́дитеся на землі за цих днів, — говорить Госпо́дь, — не скажуть уже: „ковче́г заповіту Господнього“, і він вже не при́йде на серце, і його пам'ятати не бу́дуть, і більше не буде він зро́блений.
І взяла́ бубна пророчиця Марія́м, сестра Ааронова, а за нею повихо́дили всі жінки́ з бубнами та з танцями.
Мала вона золоту кадильницю й ковче́га заповіту, усюди обку́того золотом, а в нім золота посу́дина з ма́нною, і розцві́ле жезло́ Ааро́нове та табли́ці заповіту.
А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“
Хваліте Його на бу́бні та та́нцем, хваліте Його на стру́нах та флейті!
І ви́йде подяка із них та голос радіючих, і Я їх помно́жу, — і не буде їх мало, і просла́влю Я їх — і не будуть прини́жені!
А Саул віддав дочку́ свою Мелхо́лу, Давидову жінку, Палтієві, Лаїшевому синові, що з Ґалліму.