1-а хроніки 14:12
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А вони позоста́вили там богів своїх, і Давид наказав, — і вони були спа́лені в огні.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
INTRODUCTION TO 1 CHRONICLES 14 This chapter gives an account of the message of Hiram king of Tyre to David, and of David's taking him more wives, with the names of his children by them; and of two battles he fought with the Philistines, in which he had the victory over them; the same are recorded in Sa2 5:11 see the notes there; See Gill on Sa2 5:11. See Gill on Sa2 5:12. See Gill on Sa2 5:13. See Gill on Sa2 5:14. See Gill on Sa2 5:15. See Gill on Sa2 5:16. See Gill on Sa2 5:17. See Gill on Sa2 5:18. See Gill on Sa2 5:19. See Gill on Sa2 5:20. See Gill on Sa2 5:21. See Gill on Sa2 5:22. See Gill on Sa2 5:23. See Gill on Sa2 5:24. See Gill on Sa2 5:25, and the chapter is concluded with observing, that the fame of David, on account of his victories, was spread in all countries, and they were struck with a panic from the Lord, and were in dread of him.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. David's kingdom established (Ch1 14:1, Ch1 14:2). II. His family built up (Ch1 14:3-7). III. His enemies, the Philistines, routed in two campaigns (Ch1 14:8-17). This is repeated here from Sa2 5:11, etc.
Відкрити джерело ↗14:12 David’s orders to burn the Philistine idols conformed to God’s instructions (Deut 7:5).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І схопи́в він теля, що зробили вони, та й спалив на огні, та змолов, аж став порох І розси́пав на поверхні води, і напоїв тим синів Ізра́їлевих.
І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин лю́дських рук, дерево та камінь, і понищили їх.
Бовва́нів їхніх богів попа́лите в огні, — не будеш жадати срібла та золота, що на них, і не ві́зьмеш його собі, щоб тим не впасти до па́стки, бо то оги́да для Господа, Бога твого.
Але тільки так будете їм робити: жертівники їхні порозбиваєте, а їхні стовпи поламаєте, святі їхні дере́ва постинаєте, а бовванів їхніх попалите в огні,
І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від люди́ни аж до скотини. А над усіма єгипетськими бога́ми вчиню́ Я суд. Я — Господь!