1-а хроніки 12:40
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А також ті, що були близькі́ до них, аж до Іссаха́ра, і Завуло́на, і Нефтали́ма, спрова́джували хліб ослами, і верблю́дами, і му́лами, і худобою великою, їжу мучну́, спресо́вані фіґі, і родзи́нки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну́, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Now these are they that came to David to Ziklag,.... Given him by Achish to live in, when he fled from Saul, Sa1 27:6. while he yet kept himself close, because of Saul the son of Kish; when he was an exile from his own country, and obliged to live retired in a foreign one, because of Saul's persecution of him, and seeking to take away his life: and they were among the mighty men, helpers of the war; not against Saul, with whom David had none, but with the Amalekites, and others, Sa1 27:8.
Відкрити джерело ↗What the mighty men did towards making David king we read in the foregoing chapter. Here we are told what the many did towards it. It was not all at once, but gradually, that David ascended the throne. His kingdom was to last; and therefore, like fruits that keep longest, it ripened slowly. After he had long waited for the vacancy of the throne, it was at two steps and those above seven years distant, that he ascended it. Now we are here told, I. What help came in to him to Ziklag, to make him king of Judah (v. 1-22). II. What help came in to him in Hebron, to make him king over all Israel, above seven years after (v. 23-40).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Тоді Авіґа́їл поспішно взяла́ двісті хлібів, і два бурдюки́ вина, і п'ятеро приготовлених з отари, і п'ять сеїв пряженого зе́рна, а сто — родзи́нок, та двісті — су́шених фіґ. І склала це на ослів.
Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
А коли Давид пройшов трохи з верхі́в'я, аж ось Ціва́, Мефівошетів слуга назу́стріч йому, та пара в'ючених ослів, а на них двісті хлібі́в, і сто в'язок родзи́нок, і сто літніх плоді́в, та бурдю́к вина.
І тішився ввесь народ кра́ю, а місто заспоко́їлось. А Аталію вбили мечем у царсько́му домі.
І піднявся за ним ввесь народ. А народ грав на сопі́лках та радів великою радістю, аж земля розпада́лася від їхнього голосу!