1-а хроніки 10:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І побачили всі ізра́їльтяни, що мешкали в долині, що всі втікають, та що помер Саул та сини його, то поки́дали свої міста́ й повтікали, а филисти́мляни поприхо́дили, й осі́лися в них...
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
INTRODUCTION TO 1 CHRONICLES 10 This part, Ch1 10:1 which gives an account of the last battle of Saul with the Philistines, and of his death and burial, is the same with Sa1 31:1 see the notes there; the cause of his death follows in Ch1 10:13
Відкрити джерело ↗The design of Ezra, in these books of the Chronicles, was to preserve the records of the house of David, which, though much sunk and lessened in a common eye by the captivity, yet grew more and more illustrious in the eyes of those that lived by faith by the nearer approach of the Son of David. And therefore he repeats, not the history of Saul's reign, but only of his death, by which way was made for David to the throne. In this chapter we have, I. The fatal rout which the Philistines gave to Saul's army, and the fatal stroke which he gave himself (Ch1 10:1-7). II. The Philistines' triumph therein (Ch1 10:8-10). III. The respect which the men of Jabesh-Gilead showed the royal corpse (Ch1 10:11, Ch1 10:12). IV. The reason of Saul's rejection (Ch1 10:13, Ch1 10:14).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А ізра́їльтяни, що мешкали на тім боці долини й на тім боці Йорда́ну, коли побачили, що повтікали ізра́їльтяни, і що померли Саул та сини його, поки́дали ті міста й повтікали, а филисти́мляни поприхо́дили й осілися в них.
А Ізра́їльтянин побачив, що скру́тно йому, що наро́д був пригно́блений, — і народ ховався по пече́рах, і по щі́линах, і по ске́лях, і по льоха́х та по яма́х.
Прихо́дько, що серед тебе, піднесеться понад тебе ви́соко-ви́соко, а ти зі́йдеш низько-низько.
І вчиню́ міста ваші руїною, і поспусто́шую ваші святині, — і не прийму́ ваших пахощів любих.
І зміцніла Мідія́нова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві сини поробили собі зо страху перед мідіянітянами прохо́ди, що в гора́х, і печери, і тверди́ні.
Плід твоєї землі та ввесь труд твій поїсть народ, якого ти не знав, а ти будеш тільки ути́скуваний та гно́блений по всі дні.
А щодо позосталих серед вас, то впрова́джу в їхні серця полохли́вість в края́х їхніх ворогів, — і буде їх гнати навіть шелест подму́хненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мече́м, та й попа́дають, хоч ніхто не женеться...