1-а хроніки 10:14
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
а не виві́дував від Господа. І Він убив його, а царство його передав Дави́дові, Єссе́євому синові.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
INTRODUCTION TO 1 CHRONICLES 10 This part, Ch1 10:1 which gives an account of the last battle of Saul with the Philistines, and of his death and burial, is the same with Sa1 31:1 see the notes there; the cause of his death follows in Ch1 10:13
Відкрити джерело ↗The design of Ezra, in these books of the Chronicles, was to preserve the records of the house of David, which, though much sunk and lessened in a common eye by the captivity, yet grew more and more illustrious in the eyes of those that lived by faith by the nearer approach of the Son of David. And therefore he repeats, not the history of Saul's reign, but only of his death, by which way was made for David to the throne. In this chapter we have, I. The fatal rout which the Philistines gave to Saul's army, and the fatal stroke which he gave himself (Ch1 10:1-7). II. The Philistines' triumph therein (Ch1 10:8-10). III. The respect which the men of Jabesh-Gilead showed the royal corpse (Ch1 10:11, Ch1 10:12). IV. The reason of Saul's rejection (Ch1 10:13, Ch1 10:14).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І сказав до нього Самуїл: „Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!
А тепер царство твоє не буде стояти, — Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не ви́конав, що́ наказав був тобі Господь“.
І сказав Господь до Самуїла: „Аж доки ти сумува́тимеш за Саулом? Таж Я відкинув його, щоб не царював над Ізраїлем. Напо́вни рога свого оливою, та й іди, — пошлю тебе до віфлеє́млянина Єссея, бо Я наглянув Собі царя між синами його“.
І Госпо́дь зробив йому, як говорив був через мене, — Господь узяв царство з твоєї руки, і дав його твоєму ближньому, — Давидові.
А оце число головни́х озбро́єних військо́вих відділів, — вони прийшли до Давида в Хевро́н, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:
І питався Саул Господа, та не відповів йому Господь ані в снах, ані урі́мом, ані пророками.
Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
І прийшли всі Ізра́їлеві старші́ в Хевро́н, а цар Давид склав із ними умову в Хевро́ні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізра́їлем.
Чи бу́де сокира пиша́тися понад свого́ рубача́? Чи понад свого́ пилува́льника буде горди́тися пилка? Ніби жезло пови́щує тих, хто його́ підіймає, ніби підно́сить кий того, хто не є дерево!
Та не так він собі розуміє, а серце його не так ми́слить, бо в серці його — щоб немало наро́дів пони́щити та погуби́ти!