2-а царів 8:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
While he was relating this, the woman herself came into invoke the help of the king to recover her property, and was pointed out to the king by Gehazi as the very woman of whom he was speaking, which caused the king to be so interested in her favour, that after hearing her complaint he sent a chamberlain with her (saris as in Kg1 22:9), with instructions to procure for her not only the whole of her property, but the produce of the land during her absence. - For עזבה without mappiq, see Ewald, 247, d.
Відкрити джерело ↗The passages of story recorded in this chapter oblige us to look back. I. We read before of a Shuuammite woman that was a kind benefactor to Elisha; now here we are told how she fared the better for it, afterwards, in the advice Elisha gave her, and the favour the king showed her for his sake (Kg2 8:1-6). II. We read before of the designation of Hazael to be king of Syria (Kg1 19:15), and here we have an account of his elevation to that throne and the way he forced for himself to it, by killing his master (Kg2 8:7-15). III. We read before of Jehoram's reigning over Judah in the room of his father Jehoshaphat (Kg1 22:50), now here we have a short and sad history of his short and wicked reign (Kg2 8:16-24), and the beginning of the history of the reign of his son Ahaziah (Kg2 8:25-29).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І він зно́ву ходив по дому раз сюди́, а раз туди́. І ввійшов він, і знову схилився над ним, — і чхнув той хлопець аж до семи раз. І розплю́щив той хлопець очі свої.
І пішла вона, і прийшла та й збирала за женця́ми. А припа́док навів її на діля́нку поля Бо́аза, що з Елімеле́хового ро́ду.
Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
І пізнав Саул Давидів голос, та й сказав: „Чи це твій голос, сину мій Дави́де?“ А Давид сказав: „Мій голос, пане мій, ца́рю!“
І сталося, прохо́див Ізраїлів цар по мурі, а одна жінка крикнула до нього, говорячи: „Поможи, пане ца́рю!“
Хвали, душе моя, Господа,
Зно́ву я бачив під сонцем, що біг не у ско́рих, і бій не в хоро́брих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка — у знавців, — а від ча́су й наго́ди залежні вони!
І сказала до нього жінка його Зе́реш та всі його при́ятелі: „Нехай приготують ши́беницю, високу на п'ятдеся́т ліктів, а ра́нком скажи царе́ві, і нехай повісять на ній Мордехая, і пі́деш з царем радісний на гостину“! І була приємна та рада для Гамана, і́ зробив він ту ши́беницю.
І сказав один з його слуг: „Ні, пане мій ца́рю, це не наш, а це Єлисей, той пророк, що в Ізраїлі, доно́сить Ізраїлевому цареві ті слова, що ти гово́риш у спальні своїй!“...