2-а царів 6:32
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А Єлисей сидів у своєму домі, а з ним сиділи старші́. І послав цар чоловіка від себе. Поки прийшов посол до нього, то він сказав до старши́х: „Чи ви бачите, що цей син уби́вника послав зняти мою го́лову? Глядіть, як при́йде цей посол, то замкніть двері, — і прити́снете його в две́рях. Ось і шаруді́ння ніг пана його за ним“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Elisha Causes an Iron Axe to Float. - The following account gives us an insight into the straitened life of the pupils of the prophets. Kg2 6:1-4. As the common dwelling-place had become too small for them, they resolved, with Elisha's consent, to build a new house, and went, accompanied by the prophet, to the woody bank of the Jordan to fell the wood that was required for the building. The place where the common abode had become too small is not given, but most of the commentators suppose it to have been Gilgal, chiefly from the erroneous assumption that the Gilgal mentioned in Kg2 2:1 was in the Jordan valley to the east of Jericho. Thenius only cites in support of this the reference in לפניך ישׁבים (dwell with thee) to Kg2 4:38; but this decides nothing, as the pupils of the prophets sat before Elisha, or gathered together around their master in a common home, not merely in Gilgal, but also in Bethel and Jericho. We might rather think of Jericho, since Bethel and Gilgal (Jiljilia) were so far distant from the Jordan, that there is very little probability that a removal of the meeting-place to the Jordan, such as is indicated by מקום שׁם נעשׂה־לּנוּ, would ever have been thought of from either of these localities.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. A further account of the wondrous works of Elisha. 1. His making iron to swim (Kg2 6:1-7). 2. His disclosing to the king of Israel the secret counsels of the king of Syria (Kg2 6:8-12). 3. His saving himself out of the hands of those who were sent to apprehend him (Kg2 6:13-23). II. The besieging of Samaria by the Syrians and the great distress the city was reduced to (Kg2 6:24-33). The relief of it is another of the wonders wrought by Elisha's word, which we shall have the story of in the next chapter. Elisha is still a great blessing both to church and state, both to the sons of the prophets and to his prince.
Відкрити джерело ↗6:32 Elisha was aware that Joram was sending a messenger to assassinate him and that the king was not far behind.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І прийшли до мене му́жі з Ізраїлевих старши́х, і посідали передо мною.
І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.
І сталося, коли Єзаве́ль вигу́блювала Господніх пророків, то Овді́й узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в пече́рі, і годува́в їх хлібом та водою.
І сталося за шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця сидів я в своє́му домі, а Юдині старші́ сиділи передо мною, — то впала там на мене рука Господа Бога.
І посадіть двох негідних людей навпроти нього, — нехай сві́дчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І ви́ведіть його, і вкамену́йте його, — і нехай він помре“.
І при́йдуть до тебе, як прихо́дить наро́д, і сядуть перед тобою як Мій наро́д, і послухають твоїх слів, але їх не ви́конають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захла́нністю їхньою.
І сказав один з його слуг: „Ні, пане мій ца́рю, це не наш, а це Єлисей, той пророк, що в Ізраїлі, доно́сить Ізраїлевому цареві ті слова, що ти гово́риш у спальні своїй!“...
І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди сві́дчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: „Навот знева́жив Бога й царя!“ І вивели його поза місто, та й укаменува́ли його камінням, — і він помер.
А Він відказав їм: „Ідіть і скажіть тому ли́сові: Ось де́монів Я виганяю, і чиню вздоро́влення, — сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу́.
І сталося, як Ахійя почув шаруді́ння ніг її, як вона вхо́дила до входу, то сказав: „Увійди, Єровоамова жінко! Чому́ то ти вдаєш чужу́? А я по́сланий до тебе з твердо́ю звісткою.