2-а царів 6:21
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сказав Ізраїлів цар до Єлисея, коли побачив їх: „Чи побити їх, чи побити, мій ба́тьку?“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Elisha forbade king Joram to slay the enemy that he had brought to him, because he had not taken them prisoners in war, and recommended him to treat them hospitably and then let them return to their lord. The object of the miracle would have been frustrated if the Syrians had been slain. For the intention was to show the Syrians that they had to do with a prophet of the true God, against whom no human power could be of any avail, that they might learn to fear the almighty God. Even when regarded from a political point of view, the prophet's advice was more likely to ensure peace than the king's proposal, as the result of Kg2 6:23 clearly shows. The Syrians did not venture any more to invade the land of Israel with flying parties, from fear of the obvious protection of Israel by its God; though this did not preclude a regular war, like that related in the following account. For אבי see the Comm. on Kg2 5:13. וגו שׁבית האשׁר: "art thou accustomed to slay that which thou hast taken captive with sword and bow?" i.e., since thou dost not even slay those whom thou hast made prisoners in open battle, how wouldst thou venture to put these to death? כּרה להם יכרה, he prepared them a meal. כּרה is a denom. from כּרה, a meal, so called from the union of several persons, like coena from κοινή (vid., Dietr. on Ges. Lex. s. v. כרה).
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. A further account of the wondrous works of Elisha. 1. His making iron to swim (Kg2 6:1-7). 2. His disclosing to the king of Israel the secret counsels of the king of Syria (Kg2 6:8-12). 3. His saving himself out of the hands of those who were sent to apprehend him (Kg2 6:13-23). II. The besieging of Samaria by the Syrians and the great distress the city was reduced to (Kg2 6:24-33). The relief of it is another of the wonders wrought by Elisha's word, which we shall have the story of in the next chapter. Elisha is still a great blessing both to church and state, both to the sons of the prophets and to his prince.
Відкрити джерело ↗6:21 My father: Elisha had used this term of respect when addressing Elijah (2:12), as had Naaman’s servant when speaking to his master (5:13).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: „Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся — і будеш чистий!“
І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подару́нка в руку свою́, та зо всього добра́ Дамаску тягару́ на сорок верблю́дів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: „Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?“
А Єлисей це бачив, і він закричав: „Ба́тьку мій, ба́тьку мій, во́зе Ізраїлів та верхівці́ його!“ Та вже не побачив його... І схопи́вся він сильно за одежу свою та й роздер її на дві части́ні.
І прийшов він до коша́р на отари при дорозі, а там пече́ра. І Саул увійшов туди для потреби, а по бока́х печери сиділи Давид та люди його.
І сказав Авіша́й до Давида: „Сьогодні Бог видав твого ворога в руку твою, а тепер проколю́ я його списом аж до землі одним ударом, і не повторю́ йому!“
Бо ти сьогодні засвідчив, що зробив зо мною добро тим, що Господь видав мене в твою руку, а ти не вбив.
А ті, що були́ з Ним, як побачили, що́ має статись, сказали Йому: „Господи, — чи мече́м нам не вдарити?“
А Єлисей заслаб на неду́гу, що з неї й поме́р. І зійшов до нього Йоаш, Ізраїлів цар, і плакав над ним і говорив: „Ба́тьку мій, батьку мій, колесни́це Ізра́їлева та верхівці́ його!“