2-а царів 4:43
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А слуга його сказав: „Що оце покладу я перед сотнею чоловіка?“ Та він відказав: „Дай наро́дові, і нехай їдять, бо так сказав Господь: їжте й позоставте!“
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А Він їм сказав: „Дайте їсти їм ви“. Вони ж відказали: „Немає в нас більше, як п'я́теро хліба й дві риби. Хіба пі́демо та купимо поживи для всього наро́ду цього́“.
І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.
„Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві риби, але що́ то на бе́зліч таку!“
І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних...
І всі їли й наси́тились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять коші́в.
„А як сім на чотири тисячі, — скільки кошиків повних з кусків ви зібрали?“ І відказують: „Сім“.
І відказали Йому Його у́чні: „Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?