2-а царів 4:41
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А він сказав: „Дайте муки́!“ І він всипав її до горшка і сказав: „Наливай наро́дові, і нехай їдять!“ І вже не було́ нічого злого в горшку́.
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І він кли́кав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, — і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його ви́пробував.
І він вийшов до джерела́ води, і кинув туди со́ли й сказав: „Так сказав Господь: Уздоро́вив Я цю воду, — не бу́де вже звідти смерти, ані неплі́ддя!“
Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей!
І послав Єлисей до нього посла, говорячи: „Іди, і ви́миєшся сім раз у Йорда́ні, і вигоїться тіло твоє тобі, — й очи́стишся“.
І сказав Божий чоловік: „Куди вона впала?“ А той показав йому те місце. І він відрубав кусок дерева й кинув туди, — і ви́пливла сокира!
Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з сли́ни грязи́во зробив, і очі сліпому пома́зав грязи́вом,
Він струснув ту звірюку в огонь, — і ніякої шко́ди не зазнав!