2-а царів 4:29
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І він сказав до Ґехазі: „Опережи сте́гна свої, і візьми мою па́лицю в руку свою та й іди. Коли спітка́єш кого, не повітаєш його, а коли хто повітає тебе, не відповіси́ йому. І покладеш мою палицю на хло́пцеве обличчя“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Great service Elisha had done, in he foregoing chapter, for the three kings: to his prayers and prophecies they owed their lives and triumphs. One would have expected that the next chapter would tell us what honours and what dignities were conferred on Elisha for this, that he should immediately be preferred at court, and made prime-minister of state, that Jehoshaphat should take him home with him, and advance him in his kingdom. No, the wise man delivered the army, but no man remembered the wise man, Ecc 9:15. Or, if he had preferment offered him, he declined it: he preferred the honour of doing good in the schools of the prophets before that of being great in the courts of princes. God magnified him, and that sufficed him - magnified him indeed, for we have him here employed in working no fewer than five miracles. I. He multiplied the poor widow's oil (Kg2 4:1-7). II. He obtained for the good Shunammite the blessing of a son in her old age (Kg2 4:8-17). III. He raised that child to life when it was dead (Kg2 4:18-27). IV. He healed the deadly pottage (Kg2 4:38-41). V. He fed 100 men with twenty small loaves (Kg2 4:42-44).
Відкрити джерело ↗4:29 Elisha instructed Gehazi not to talk to anyone along the way, indicating the seriousness and urgency of the mission. Jesus gave similar instructions when he sent out the seventy-two disciples (Luke 10:4). • Laying Elisha’s staff on the child’s face signified the prophet’s intention to identify with the boy and claim God’s power.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І взяв він Ілле́вого плаща́, що спав із нього, і вдарив по воді та сказав: „Де Господь, Бог Іллі?“ І також він ударив по воді, — і вона розділи́лася пополови́ні туди та сюди!...
А Господня рука була́ на Іллі. І він опереза́в свої сте́гна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.
А ти підійми свою палицю, і простягни руку свою на море, і розітни його, — і нехай уві́йдуть Ізраїлеві сини в сере́дину моря, на суходіл.
А пророк Єлисей покликав одно́го з пророчих синів і сказав йому: „Підпережи́ свої сте́гна, і візьми це горня́ оливи в свою руку, і йди до ґілеа́дського Рамо́ту.
Не носіть ні кали́тки, ні торби, ні санда́ль, і не вітайте в дорозі ніко́го.
І ти візьмеш у руку свою оцю па́лицю, якою ознаки чинитимеш“.
так що навіть хустки́ й пояси́ з його тіла прино́сили хворим, — і хвороби їх кидали, і ду́хи лукаві вихо́дили з них.
І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́.
Отже, стійте, підперезавши сте́гна свої правдою, і зодягнувшись у броню́ праведности,
І взяв Ілля плаща свого, і згорнув, і вдарив по воді, — і вона розділи́лась пополовині туди́ та сюди́...