2-а царів 24:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Тільки на нака́з Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії, за все, що́ він робив,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Things are here ripening for, and hastening towards, the utter destruction of Jerusalem. We left Jehoiakim on the throne, placed there by the king of Egypt: now here we have, I. The troubles of his reign, how he was brought into subjection by the king of Babylon, and severely chastised for attempting to shake off the yoke (Kg2 24:1-6), and how Egypt also was conquered by Nebuchadnezzar (Kg2 24:7). II. The desolations of his son's reign, which continued but three months; and then he and all his great men, being forced to surrender at discretion, were carried captives to Babylon (Kg2 24:8-16). III. The preparatives of the next reign (which was the last of all) for the utter ruin of Jerusalem, which the next chapter will give us an account of (Kg2 24:17-20).
Відкрити джерело ↗24:3 because of the Lord’s command: The root of Judah’s problems was its incorrigible spiritual infidelity. Despite Josiah’s reforms, the sins of Manasseh permeated Judah so that divine judgment was inevitable.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Тепер же, чи без Господа прийшов я на це місце, щоб знищити його? Господь сказав був мені: Піди на той край та знищ його!“
Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите — наше та наших синів аж навіки, щоб вико́нувати всі слова́ цього Зако́ну“.
Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає за прови́ну батьків на синах, на третіх і на четвертих поколі́ннях тих, хто нена́видить Мене,
Устаньте й ідіть, бо тут не спочи́нок, — це за занечи́щення ваше, що загла́ду для вас принесе́, виріша́льну загла́ду.
І станеться, як Господь радів був вами, коли робив вам добро, і коли розмно́жував вас, так буде радіти Господь вами, коли вигубля́тиме вас та коли вини́щуватиме вас, — і ви будете ви́рвані з-над цієї землі, куди ти входиш посісти її.
І станеться, ота́к, як збуло́ся вам усе те добре слово, що про вас говорив був Господь, Бог ваш, так наведе́ Господь на вас усе те слово зле, аж поки Він вигубить вас з-над цієї доброї землі, яку вам дав Господь, Бог ваш.
Хоч з мало́ю кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд.
Я, що світло форму́ю та те́мність творю́, чиню мир і недолю творю́, Я — Господь, Який робить це все!
Ви заду́мували були́ на мене зло, та Бог заду́мав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, — щоб заховати при житті великий наро́д!
І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“ І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“.