2-а царів 23:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та доде́ржувати заповіді Його, і сві́дчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова́ того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
We have here, I. The happy continuance of the goodness of Josiah's reign, and the progress of the reformation he began, reading the law (Kg2 23:1, Kg2 23:2), renewing the covenant (Kg2 23:3), cleansing the temple (Kg2 23:4), and rooting out idols and idolatry, with all the relics thereof, in all places, as far as his power reached (v. 5-20), keeping a solemn passover (Kg2 23:21-23), and clearing the country of witches (Kg2 23:24); and in all this acting with extraordinary vigour (Kg2 23:25). II. The unhappy conclusion of it in his untimely death, as a token of the continuance of God's wrath against Jerusalem (Kg2 23:26-30). III. The more unhappy consequences of his death, in the bad reigns of his two sons Jehoahaz and Jehoiakim, that came after him (Kg2 23:31-37).
Відкрити джерело ↗23:3 The king . . . renewed the covenant: Covenant renewal was observed at several critical points in the history of God’s people (see 11:12, 17; Josh 24:1-27; 1 Kgs 8:1-53).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І побачила вона, аж ось цар стоїть за зви́чаєм на помо́сті, а при царі зверхники та су́рми, а ввесь народ кра́ю тішиться та сурми́ть у су́рми. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: „Зрада, зрада!“
І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом.
то не слухайся слів того пророка або того снови́дця, бо цим Господь, Бог ваш, випробо́вує вас, щоб пізнати, чи ви любите Господа, Бога вашого, усім своїм серцем і всією своєю душею.
Тепер на моєму серці лежить скла́сти заповіта з Господом, Ізра́їлевим Богом, — і нехай Він відве́рне від нас жар гніву Свого.
А оце заповідь, постанови та зако́ни, що наказав Господь, Бог ваш, щоб навчити вас виконувати їх у кра́ї, що ви переходите туди посісти його,
А тепер, Ізра́їлю, чого жадає від тебе Господь, Бог твій? Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма́ Його доро́гами, і любити Його, і служити Господе́ві, Богу твоєму, усім серцем своїм і всією душею своєю,
Я раджу: Наказа царсько́го виконуй, і то ради прися́ги перед Богом.
I якщо́ ти прися́гнеш „Як живий Господь“ правдою й правом та справедливістю, то бу́дуть Ним благословля́тись наро́ди, і хвалитись Ним бу́дуть.
І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!
Бог же миру, що з мертвих підняв великого Па́стиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса,