2-а царів 19:31
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Бо з Єрусалиму вийде позоста́ле, а рештки — від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Jerusalem's great distress we read of in the foregoing chapter, and left it besieged, insulted, threatened, terrified, and just ready to be swallowed up by the Assyrian army. But in this chapter we have an account of its glorious deliverance, not by sword or bow, but by prayer and prophecy, and by the hand of an angel. I. Hezekiah, in great concern, sent to the prophet Isaiah, to desire his prayers (Kg2 19:1-5) and received from him an answer of peace (Kg2 19:6, Kg2 19:7). II. Sennacherib sent a letter to Hezekiah to fright him into a surrender (Kg2 19:8-13). III. Hezekiah thereupon, by a very solemn prayer, recommended his case to God, the righteous Judge, and begged help from him (Kg2 19:14-19). IV. God, by Isaiah, sent him a very comfortable message, assuring him of deliverance (Kg2 19:20-34). V. The army of the Assyrians was all cut off by an angel and Sennacherib himself slain by his own sons (Kg2 19:35-37). And so God glorified himself and saved his people.
Відкрити джерело ↗19:31 The theme of the remnant occurs frequently in the Old Testament. God’s preservation of his people often serves as a promise of his care for them in the distant future (see Isa 4:2-6; 9:1-7; Zeph 3:8-20; cp. Rev 7:1-12). God’s people can be assured of their survival, for the commitment of the Lord . . . will make this happen.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Проти Якова слово послав був Госпо́дь, а впало воно на Ізра́їля,
А Ісая взиває про Ізраїля: „Коли б число синів Ізра́їлевих було, як мо́рський пісок, то тільки останок спасеться,
І станеться в день той, оста́нок Ізраїля і врято́вані дому Якова не бу́дуть вже більш опира́тись на то́го, хто б'є їх, — й обіпру́ться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.
Також і тепе́рішнього ча́су залиши́вся останок за ви́бором благодаті.
І не буде втікача та врятованих із решти Юди, що прийшли чужи́нцями замешкати там в єгипетському кра́ї, щоб вернутися до Юдиного кра́ю, куди вони бажають усією душею своєю верну́тися й оселитися там. Але не ве́рнуться вони, хіба тільки поодинокі втікачі́!“
І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.
і Він зодягну́в праведність, як па́нцер, а шоло́ма спасі́ння — на Свою голову, і зодягну́в шати по́мсти, як одяг, і покри́вся горли́вістю, мов би плаще́м!
Тоді учні Його згадали, що написано: „Ревність до дому Твого з'їдає Мене!“
Може почує Господь, Бог твій, всі слова́ великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на обра́зу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова́, які чув, а ти принесе́ш молитву за рештку, що ще знахо́диться“.
І докі́нчиться гнів Мій, і Я заспоко́ю Свою лють проти них, і задовольню́ся. І пізнають вони, що Я, Господь, говорив у горли́вості Своїй, коли докона́ю Свою лютість на них!