2-а царів 13:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І запалився гнів Господа на Ізраїля, і Він дав їх у руку Газаїла, царя сирійського, та в руку Бен-Гадада, Газаїлового сина, на всі ті дні.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter brings us again to the history of the kings of Israel, and particularly of the family of Jehu. We have here an account of the reign, I. Of his son Jehoahaz, which continued seventeen years. 1. His bad character in general (Kg2 13:1, Kg2 13:2), the trouble he was brought into (Kg2 13:3), and the low ebb of his affairs (Kg2 13:7). 2. His humiliation before God, and God's compassion towards him (Kg2 13:4, Kg2 13:5, and Kg2 13:23). 3. His continuance in his idolatry notwithstanding (Kg2 13:6). 4. His death (Kg2 13:8, Kg2 13:9). II. Of his grandson Joash, which continued sixteen years. Here is a general account of his reign in the usual form (Kg2 13:10-13), but a particular account of the death of Elisha in his time. 1. The kind visit the king made him (Kg2 13:14), the encouragement he gave the king in his wars with Syria (Kg2 13:15-19). 2. His death and burial (Kg2 13:20), and a miracle wrought by his bones (Kg2 13:21). And, lastly, the advantages Joash gained against the Syrians, according to his predictions (Kg2 13:24, Kg2 13:25).
Відкрити джерело ↗13:3 Hazael, who had seized the throne of Aram in Damascus by assassinating his predecessor Ben-hadad II (8:15), continued the oppression of the northern kingdom. • Ben-hadad apparently served as a commander in Hazael’s forces until he succeeded his father as king in 802 BC.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І станеться, — хто втече від Хазаїлового меча, того вб'є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того вб'є Єлисе́й.
І запала́в Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, — і вони їх грабува́ли. І Він передав їх у руку навко́лишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами.
Срібло ж жертви за провину та жертов за гріх не вно́силося до Господнього дому, — воно було для священиків.
І зверну Я лице Своє на вас, — і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами нена́висники ваші, — і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме.
І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму двох річо́к. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ.
Бо наш Бог — то „палю́чий огонь“!
Віддасть тебе Господь на пора́зку твоїм ворогам. Однією дорогою ти ви́йдеш навперейми його, а сімома́ дорогами втікатимеш перед ним, і будеш розпорошений по всіх ца́рствах землі.
А Газаїл, сирійський цар, тиснув Ізраїля всі дні Єгоахаза.