1-а царів 9:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
то Я ви́нищу Ізраїля з поверхні землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Йме́ння Свого, відкину від лиця Свого. І стане Ізраїль за припові́стку та за посміхо́вище серед усіх народів!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The Answer of the Lord to Solomon's Dedicatory Prayer (cf. Ch2 7:11-22). - Kg1 9:1, Kg1 9:2. When Solomon had finished the building of the temple, and of his palace, and of all that he had a desire to build, the Lord appeared to him the second time, as He had appeared to him at Gibeon, i.e., by night in a dream (see Kg1 3:5), to promise him that his prayer should be answered. For the point of time, see at Kg1 8:1. כּל־חשׁק, all Solomon's desire or pleasures, is paraphrased thus in the Chronicles: לב על כּל־הבּא, "all that came into his mind," and, in accordance with the context, is very properly restricted to these two principal buildings by the clause, "in the house of Jehovah and in his own house."
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. The answer which God, in a vision, gave to Solomon's prayer, and the terms he settled with him (Kg1 9:1-9). II. The interchanging of grateful kindnesses between Solomon and Hiram (Kg1 9:10-14). III. His workmen and buildings (Kg1 9:15-24). IV. His devotion (Kg1 9:25). V. His trading navy (Kg1 9:26-28).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Вся оздо́ба царсько́ї дочки́ — усере́дині, шата ж її погапто́вана золотом.
І дам їх за о́страх, на зло для всіх царств землі, на га́ньбу та за при́тчу, на глум та на прокля́ття в усіх тих місцях, куди ви́жену їх.
то беру Я сьогодні за свідків проти вас небо й землю, що незаба́ром конче погинете в краю́, на вспадкува́ння якого ви перехо́дите туди Йорда́н. Не будуть довгі ваші дні в ньому, бо конче ви будете ви́гублені.
І станеш ти страхі́ттям, погово́ром та посміхо́вищем серед усіх наро́дів, куди відведе́ тебе Господь.
І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі наро́ди, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скі́нчиться час тих поган.
І він спалив дім Господній та дім царе́вий, і всі доми́ в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.
І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі.
І спали́ли вони Божий дім, і порозбива́ли мур Єрусалиму, і всі пала́ти його попали́ли огнем, а всі дорогі́ речі його пони́щили...
Між притво́ром та же́ртівником нехай плачуть священики, слу́ги Господні, хай мо́лять вони: Змилуйся, Господи, над наро́дом Своїм, і не видай на га́ньбу спадку Свого, щоб над ним панували пога́ни. Нащо будуть казати між наро́дами: Де́ їхній Бог?
О так, — через вас Сіон буде на поле зао́раний, а Єрусалим на руїни обе́рнеться, а гора́ храмова́ стане взгі́р'ями лісу.