1-а царів 8:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І поприхо́дили всі Ізраїлеві старші́, а священики поне́сли ковчега.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The building and furniture of the temple were very glorious, but the dedication of it exceeds in glory as much as prayer and praise, the work of saints, exceed the casting of metal and the graving of stones, the work of the craftsman. The temple was designed for the keeping up of the correspondence between God and his people; and here we have an account of the solemnity of their first meeting there. I. The representatives of all Israel were called together (Kg1 8:1, Kg1 8:2), to keep a feast to the honour of God, for fourteen days (Kg1 8:65). II. The priests brought the ark into the most holy place, and fixed it there (Kg1 8:3-9). III. God took possession of it by a cloud (Kg1 8:10, Kg1 8:11). IV. Solomon, with thankful acknowledgments to God, informed the people touching the occasion of their meeting (Kg1 8:12-21). V. In a long prayer he recommended to God's gracious acceptance all the prayers that should be made in or towards this place (v. 22-53). VI. He dismissed the assembly with a blessing and an exhortation (Kg1 8:54-61). VII. He offered abundance of sacrifices, on which he and his people feasted, and so parted, with great satisfaction (Kg1 8:62-66). These were Israel's golden days, days of the Son of man in type.
Відкрити джерело ↗8:3-4 The priests and Levites brought up the Ark of the Lord as prescribed in the law (Exod 25:14-15; Num 4:5-8; cp. 2 Sam 6:1-15).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І написав Мойсей цього Зако́на, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковче́га Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старши́х.
І сказав Ісус до священиків, говорячи: „Понесіть ковчега заповіту, і перейдіть Йордан перед народом“. І поне́сли вони ковчега заповіту, і пішли перед народом.
І скінчить Ааро́н та сини покривати святиню та ввесь святий по́суд, коли та́бір рушає, а потім уві́йдуть Кегатові сини, щоб нести, але не доторкнуться до святого, щоб не повмирати.
і наказали наро́дові, говорячи: „Коли ви побачите ковче́га заповіту Господа, Бога вашого, та священиків-Левитів, що несуть його, то ви рушите з вашого місця, і пі́дете за ним.
Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому́ аж навіки.
І покликав Ісус, син Навинів, священиків, та й сказав до них: „Несіть ковчега заповіту, а сім священиків будуть нести сім су́рем із баранячих ро́гів перед Господнім ковчегом“.
А інших дванадцять ка́менів поставив Ісус в сере́дині Йорда́ну на місці, де стояли но́ги священиків, що несли ковчега заповіту, — і вони там аж до дня цього.
А Кегатовим синам не дав, бо на них лежить служба святині, — на пле́чах повинні носити.