1-а царів 8:29
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
щоб очі Твої були відкриті на цей храм уночі та вдень, на те місце, про яке Ти сказав: Нехай буде Йме́ння Моє там, щоб почути молитву, якою буде моли́тися Твій раб на цьому місці!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The building and furniture of the temple were very glorious, but the dedication of it exceeds in glory as much as prayer and praise, the work of saints, exceed the casting of metal and the graving of stones, the work of the craftsman. The temple was designed for the keeping up of the correspondence between God and his people; and here we have an account of the solemnity of their first meeting there. I. The representatives of all Israel were called together (Kg1 8:1, Kg1 8:2), to keep a feast to the honour of God, for fourteen days (Kg1 8:65). II. The priests brought the ark into the most holy place, and fixed it there (Kg1 8:3-9). III. God took possession of it by a cloud (Kg1 8:10, Kg1 8:11). IV. Solomon, with thankful acknowledgments to God, informed the people touching the occasion of their meeting (Kg1 8:12-21). V. In a long prayer he recommended to God's gracious acceptance all the prayers that should be made in or towards this place (v. 22-53). VI. He dismissed the assembly with a blessing and an exhortation (Kg1 8:54-61). VII. He offered abundance of sacrifices, on which he and his people feasted, and so parted, with great satisfaction (Kg1 8:62-66). These were Israel's golden days, days of the Son of man in type.
Відкрити джерело ↗8:29-51 Solomon asked God to hear the prayers of his people from the Temple. He then addressed specific instances in which they would need God’s answers.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
щоб очі Твої були відкриті на цей храм удень та вночі, на те місце, про яке Ти сказав, що покладе́ш Ім'я́ Своє там, щоб почути молитву, якою буде моли́тися Твій раб на цьому місці.
Від того дня, коли Я вивів Свій наро́д, Ізраїля, з Єгипту, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племе́н, щоб збудувати храм на пробува́ння Мого Йме́ння там. І вибрав Я Давида, щоб був над Моїм Ізраїлевим наро́дом.
нехай же буде ухо Твоє чутке́, а очі Твої відкриті, щоб прислу́хуватися до молитви раба Твого, якою я молюся сьогодні перед Твоїм лицем день та ніч за Ізраїлевих синів, Твоїх рабів, і сповіда́юся в гріха́х Ізраїлевих синів, якими грішили ми проти Тебе, — і я і дім батька мого грішили!
то станеться, на те місце, що його ви́бере Господь, Бог ваш, щоб Ім'я́ Його перебува́ло там, туди принесете все, що я вам наказую: свої цілопа́лення, і свої жертви, десятини свої та прино́шення рук своїх, і всі добі́рні жертви обі́тниць своїх, що обіцяєте Господе́ві.
І сказав Господь: „Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім'я́ Моє буде там!“
Тому́ цар Дарій написав це писа́ння та заборо́ну.
Нахили, Боже мій, вухо Своє та й послухай, відкрий Свої очі й побач наші спусто́шення та те місто, де кли́калося Ім'я́ Твоє в ньому, бо ми кладемо свої блага́ння перед Твоїм лицем не через свої справедливості, але через велику Твою милість.
І побудував він же́ртівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: „В Єрусалимі буде Ім'я́ Моє навіки!“
Та коли наве́рнетеся до Мене, і будете дотримувати заповіді Мої й виконувати їх, то якщо будуть ваші вигна́нці на краю небес, — то й звідти позбираю їх, і приведу́ до того місця, яке Я вибрав, щоб там перебувало Ім'я́ Моє!
І заколи пасху для Господа, Бога свого, з худоби дрібної та з худоби великої в місці, яке вибере Господь, щоб там перебувало Ім'я́ Його.