1-а царів 3:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І полюбив Соломон Господа, щоб ходити постановами свого батька Давида, тільки й він прино́сив жертви та кадив на па́гірках.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Solomon's Marriage; Worship and Sacrifice at Gibeon; and Wise Judicial Sentence - 1 Kings 3 The establishment of the government in the hands of Solomon having been noticed in 1 Kings 2, the history of his reign commences with an account of his marriage to an Egyptian princess, and with a remark concerning the state of the kingdom at the beginning of his reign (Kg1 2:1-3). There then follows a description of the solemn sacrifice and prayer at Gibeon, by which Solomon sought to give a religious consecration to his government, and to secure the assistance of the Lord and His blessing upon it, and obtained the fulfilment of his desire (Kg1 2:4-15). And then, as a practical proof of the spirit of his government, we have the sentence through which he displayed the wisdom of his judicial decisions in the sight of all the people (Kg1 2:16-28).
Відкрити джерело ↗Solomon's reign looked bloody in the foregoing chapter, but the necessary acts of justice must not be called cruelty; in this chapter it appears with another face. We must not think the worse of God's mercy to his subjects for his judgments on rebels. We have here, I. Solomon's marriage to Pharaoh's daughter (Kg1 3:1). II. A general view of his religion (Kg1 3:2-4). III. A particular account of his prayer to God for wisdom, and the answer to that prayer (Kg1 3:5-15). IV. A particular instance of his wisdom in deciding the controversy between the two harlots (Kg1 3:16-28). And very great he looks here, both at the altar and on the bench, and therefore on the bench because at the altar.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Коли ж любить хто Бога, той пі́знаний Ним.
Бо я сьогодні наказую тобі любити Господа, Бога свого, ходити Його дорогами, та додержувати заповіді Його, і постанови Його, і зако́на Його, щоб ти жив, і розмножився, і поблагосло́вить тебе Господь, Бог твій, у кра́ї, куди ти входиш на насліддя.
І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!
І обріже Господь, Бог твій, серце твоє та серце насіння твого, щоб ти любив Господа, Бога свого, усім своїм серцем та всією душею своєю, щоб жити тобі.
А якщо ти ходи́тимеш Моїми дорогами, щоб дотримувати постанови Мої та заповіді Мої, як ходив був батько твій Давид, то продо́вжу дні твої!“
А тепер, Ізра́їлю, чого жадає від тебе Господь, Бог твій? Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма́ Його доро́гами, і любити Його, і служити Господе́ві, Богу твоєму, усім серцем своїм і всією душею своєю,
А Соломон відказав: „Ти зробив був велику милість із рабом Своїм Давидом, батьком моїм, як він ходив перед лицем Твоїм правдою та праведністю, та простото́ю серця з Тобою. І зберіг Ти йому ту велику милість, і дав йому сина, що сидить на його троні, як є й цього дня.
щоб любити Господа, Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб ли́нути до Нього, бож Він життя твоє, і довгота́ днів твоїх, щоб сидіти на цій землі, яку заприсягнув Господь батька́м твоїм Авраамові, Ісакові та Якову, дати їм“.
І сталося на час Соломонової старости, жінки́ його прихили́ли його серце до інших богі́в; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида.
Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.