1-а царів 3:26
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сказала до царя жінка, що син її — той живий, бо запалилася любов її до сина свого, — і сказала вона: „Прошу́, пане мій, дайте їй немовлятко живим, а забити — не забивайте його́!“ А та каже: „Хай не буде ні мені, ні тобі, — розтинайте!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Solomon's Marriage; Worship and Sacrifice at Gibeon; and Wise Judicial Sentence - 1 Kings 3 The establishment of the government in the hands of Solomon having been noticed in 1 Kings 2, the history of his reign commences with an account of his marriage to an Egyptian princess, and with a remark concerning the state of the kingdom at the beginning of his reign (Kg1 2:1-3). There then follows a description of the solemn sacrifice and prayer at Gibeon, by which Solomon sought to give a religious consecration to his government, and to secure the assistance of the Lord and His blessing upon it, and obtained the fulfilment of his desire (Kg1 2:4-15). And then, as a practical proof of the spirit of his government, we have the sentence through which he displayed the wisdom of his judicial decisions in the sight of all the people (Kg1 2:16-28).
Відкрити джерело ↗Solomon's reign looked bloody in the foregoing chapter, but the necessary acts of justice must not be called cruelty; in this chapter it appears with another face. We must not think the worse of God's mercy to his subjects for his judgments on rebels. We have here, I. Solomon's marriage to Pharaoh's daughter (Kg1 3:1). II. A general view of his religion (Kg1 3:2-4). III. A particular account of his prayer to God for wisdom, and the answer to that prayer (Kg1 3:5-15). IV. A particular instance of his wisdom in deciding the controversy between the two harlots (Kg1 3:16-28). And very great he looks here, both at the altar and on the bench, and therefore on the bench because at the altar.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Чи ж жінка забу́де своє немовля́, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабува́ли, то Я не забу́ду про тебе!
Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю́ проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому́ то за нього хвилюється нутро Моє, змилосе́рджуся справді над ним, говорить Госпо́дь!
А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?
І Йо́сип поспішив, бо порушилася його любов до брата його, і хотів він заплакати. І ввійшов він до іншої кімнати, і заплакав там...
Як тебе Я, Єфреме, відда́м, як ви́дам тебе́, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені переверну́лося серце Моє, розпали́лася ра́зом і жа́лість Моя!
Отож, коли є в Христі яка заохо́та, коли є яка потіха любови, коли є яка спільно́та духа, коли є яке серце та милосердя,
Бо Бог мені свідок, що тужу́ я за вами всіма́ в сердечній любові Христа Ісуса.
Витяг мене Він із згу́бної ями, із багна́ болоти́стого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої сто́пи,
нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилости́ві.
нелюбовні, запеклі, осу́дливі, нестримливі, жорстокі, нена́висники добра,