1-а царів 22:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сказав Йосафа́т до Ізраїлевого царя: „Вивідай зараз слово Господнє!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter finishes the history of Ahab's reign. It was promised in the close of the foregoing chapter that the ruin of his house should not come in his days, but his days were soon at an end. His war with the Syrians at Ramoth-Gilead is that which we have an account of in this chapter. I. His preparations for that war. He consulted, 1. His privy-council (Kg1 22:1-3). 2. Jehoshaphat (Kg1 22:4). 3. His prophets. (1.) His own, who encouraged him to go on this expedition (Kg1 22:5, Kg1 22:6), Zedekiah particularly (Kg1 22:11, Kg1 22:12). (2.) A prophet of the Lord, Micaiah, who was desired to come by Jehoshaphat (Kg1 22:7, Kg1 22:8), sent for (Kg1 22:9, Kg1 22:10-13, Kg1 22:14), upbraided Ahab with his confidence in the false prophets (Kg1 22:15), but foretold his fall in this expedition (Kg1 22:16-18), and gave him an account how he came to be thus imposed upon by his prophets (Kg1 22:19-23). He is abused by Zedekiah (Kg1 22:24, Kg1 22:25), and imprisoned by Ahab (Kg1 22:26-28). II. The battle itself, in which, 1. Jehoshaphat is exposed. But, 2. Ahab is slain (Kg1 22:29-40). In the close of the chapter we have a short account, (1.) Of the good reign of Jehoshaphat king of Judah (Kg1 22:41-50). (2.) Of the wicked reign of Ahaziah king of Israel (Kg1 22:51-53).
Відкрити джерело ↗22:5-9 In accordance with ancient Near Eastern custom, Jehoshaphat requested that the two kings determine the will of the Lord before going into battle. Examples of this custom are common in Aramean, Moabite, and Assyrian inscriptions as well as in the Old Testament (1 Sam 23:2-4; 2 Sam 5:19-25). Despite Ahab’s misgivings, Jehoshaphat insisted on summoning Micaiah, a genuine prophet of the Lord.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І сказав Йосафа́т: „Чи нема тут Господнього пророка, щоб через нього вивідати слово Господа?“ І відповів один із слуг Ізраїлевого царя й сказав: „Тут є Єлисей, Шафатів син, що служив Іллі“.
„Звернися за нас до Господа, бо Навуходоно́сор, цар вавилонський, воює проти нас. Може Господь зробить з нами за всіма́ Своїми чу́дами, і той віді́йде від нас!“
І стане він перед священиком Елеазаром, і він запитає для нього ви́року урі́му перед Господнім лицем. І за нака́зом його вийдуть, і за нака́зом його ввійдуть він та всі Ізраїлеві сини з ним і вся громада“.
А Ангол Господній говорив до тішб'янина Іллі: „Устань, вийди назу́стріч послів самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал-Зевува, екронського бога?
І помер Саул за своє беззако́ння, що він ним спроневі́рився проти Господа через Господнє слово, якого не тримався, а також через те, що питався віщого духа, щоб ви́відати,
I сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізра́їлеві сини Господа, говорячи: „Хто з нас ви́йде спе́реду на ханаане́янина, щоб воювати з ним?“
І встали вони, і ввійшли до Бет-Елу, і питалися Бога, та й сказали Ізраїлеві сини: „Хто пі́де нам спе́реду на бій з Веніяминовими синами?“ І сказав Господь: „Юда спе́реду“.
І взяли́ люди з їхньої поживи на дорогу, а Господніх уст не питали.
І поставив Ізраїль за́сідку навколо Ґів'ї.
„Сину лю́дський, ці му́жі допустили своїх божкі́в у своє серце, а спотика́ння провини своєї поклали перед обличчям своїм. Чи ж можуть вони запи́тувати Мене?