1-а царів 22:48
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А царя не було в Едомі, — був намісник царів.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter finishes the history of Ahab's reign. It was promised in the close of the foregoing chapter that the ruin of his house should not come in his days, but his days were soon at an end. His war with the Syrians at Ramoth-Gilead is that which we have an account of in this chapter. I. His preparations for that war. He consulted, 1. His privy-council (Kg1 22:1-3). 2. Jehoshaphat (Kg1 22:4). 3. His prophets. (1.) His own, who encouraged him to go on this expedition (Kg1 22:5, Kg1 22:6), Zedekiah particularly (Kg1 22:11, Kg1 22:12). (2.) A prophet of the Lord, Micaiah, who was desired to come by Jehoshaphat (Kg1 22:7, Kg1 22:8), sent for (Kg1 22:9, Kg1 22:10-13, Kg1 22:14), upbraided Ahab with his confidence in the false prophets (Kg1 22:15), but foretold his fall in this expedition (Kg1 22:16-18), and gave him an account how he came to be thus imposed upon by his prophets (Kg1 22:19-23). He is abused by Zedekiah (Kg1 22:24, Kg1 22:25), and imprisoned by Ahab (Kg1 22:26-28). II. The battle itself, in which, 1. Jehoshaphat is exposed. But, 2. Ahab is slain (Kg1 22:29-40). In the close of the chapter we have a short account, (1.) Of the good reign of Jehoshaphat king of Judah (Kg1 22:41-50). (2.) Of the wicked reign of Ahaziah king of Israel (Kg1 22:51-53).
Відкрити джерело ↗22:48-49 Jehoshaphat built this fleet of trading ships in alliance with Ahaziah (see 2 Chr 20:35-37). Like Solomon, the two kings planned to send a fleet to Ophir in search of gold (1 Kgs 9:27-28; 10:11). The venture was ill-fated; to fulfill a prophetic warning (2 Chr 20:37), the Lord destroyed the fleet before it left port. Jehoshaphat wisely did not become entangled with Ahaziah a second time. • Ezion-geber was Solomon’s port city on the Gulf of Aqaba (1 Kgs 9:26).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо цар мав на морі таршіські кораблі́ ра́зом із кораблями Хірамовими. Раз на три роки прихо́дили таршіські кораблі, що дово́зили золото, і срібло, і слоно́ву кість, і мавп, і пав.
І цар Соломон нароби́в кораблі́в в Ецйон-Ґевері, що при Елоті на бе́резі Червоного моря в едо́мському кра́ї.
І прийшли вони до Офіру, і взяли́ звідти чотири сотні й двадцять тала́нтів золота, та й приве́зли до царя Соломона.
які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що ди́вимося пожадли́во!
Бо царе́ві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки прихо́дили таршіські кораблі, що дово́зили золото та срібло, слоно́ву кість, і ма́вп та па́в.
І радився він з наро́дом, і поставив співакі́в для Господа, і вони хвалили вели́чність святости, коли йшли перед озбро́єними, і говорили: „Дякуйте Господу, бо навіки Його милосе́рдя!“
І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.
Ідіть, оглядайте Господні діла, — які руйнува́ння вчинив на землі!
І встав Йо́на, щоб утекти до Тарші́шу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля́, що йшов до Тарші́шу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відпли́сти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця.