1-а царів 21:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І ввійшов Ахав до дому свого незадово́лений та гнівни́й через те слово, яке говорив йому їзрееля́нин Наво́т, бо той сказав: „Не дам тобі спа́дщини батьків моїх!“ І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Ahab is still the unhappy subject of the sacred history; from the great affairs of his camp and kingdom this chapter leads us into his garden, and gives us an account of some ill things (and ill indeed they proved to him) relating to his domestic affairs. I. Ahab is sick for Naboth's vineyard (Kg1 21:1-4). II. Naboth dies by Jezebel's plot, that the vineyard may escheat to Ahab (Kg1 21:5-14). III. Ahab goes to take possession (Kg1 21:15-16). IV. Elijah meets him, and denounces the judgments of God against him for his injustice (Kg1 21:17-24). V. Upon his humiliation a reprieve is granted (Kg1 21:25-29).
Відкрити джерело ↗21:4 angry and sullen: Ahab’s reaction was the same when he was rebuked by God’s prophet (20:43). A sullen attitude can easily arise in a stubborn, self-centered person (21:16, 20, 25-26; see 16:31-32; 18:10, 17; 20:42-43; 22:3, 27-30).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І пішов Ізраїлів цар до свого дому незадово́лений та гнівни́й, і прибув у Самарі́ю.
Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною.
І він сказав йому: „Чого ти, царе́вичу, такий марни́й щора́нку? Чи ж не розповіси́ мені?“ І сказав йому Амнон: „Я кохаю Тамару, сестру́ брата свого Авесало́ма“.
Краще бачити очима, аніж мандрува́ти жада́ннями, — і тако́ж це марно́та та ло́влення вітру...
Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
І сказав Навот до Ахава: „Заборо́нено мені від Господа, щоб я дав тобі спа́дщину моїх батьків“.
І вболівав Амнон так, що він аж захво́рів через свою́ сестру́ Тамару, бо вона була дівчина, і Амнонові здавалося трудно щось їй зроби́ти.
і місця дия́волові не давайте!
І було це для Йони на доса́ду, досаду велику, і він запали́вся.
І промовив Бог до Йони: „Чи слушно запали́вся ти за рици́новий кущ?“ А той відказав: „Ду́же розлю́тився я, — аж на смерть!“