Поглиблений розбір

1-а царів 20:6

Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →

А взавтра цього ча́су пошлю́ я своїх рабів до тебе, і вони перешука́ють дім твій та доми твоїх рабі́в. І станеться, — на все, що сподо́бається їм, вони накладуть свої руки, та й заберуть“.

Коментарі

Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.

Matthew Henry Bible Commentaryвірш 6

This chapter is the history of a war between Ben-hadad king of Syria and Ahab king of Israel, in which Ahab was, once and again, victorious. We read nothing of Elijah or Elishain all this story; Jezebel's rage, it is probable, had abated, and the persecution of the prophets began to cool, which gleam of peace Elijah improved. He appeared not at court, but, being told how many thousands of good people there were in Israel more than he thought of, employed himself, as we may suppose, in founding religious houses, schools, or colleges of prophets, in several parts of the country, to be nurseries of religion, that they might help to reform the nation when the throne and court would not be reformed. While he was thus busied, God favoured the nation with the successes we here read of, which were the more remarkable because obtained against Ben-hadad king of Syria, whose successor, Hazael, was ordained to be a scourge to Israel. They must shortly suffer by the Syrians, and yet now triumphed over them, that, if possible, they might be led to repentance by the goodness of God. Here is, I. Ben-hadad's descent upon Israel, and his insolent demand (Kg1 20:1-11). II. The defeat Ahab gave him, encouraged and directed by a prophet (Kg1 20:12-21). III. The Syrians rallying again, and the second defeat Ahab gave them (Kg1 20:22-30). IV. The covenant of peace Ahab made with Ben-hadad, when he had him at his mercy (Kg1 20:31-34), for which he is reproved and threatened by a prophet (Kg1 20:35-43).

Відкрити джерело ↗

Перехресні посилання

Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.

Осія 13:15ранг 2

Хоч він дає плід між брата́ми, але прийде вітер зо схо́ду, вітер Госпо́дній, що зі́йде з пустині, і всо́хне його джерело́, і пересо́хне крини́чка його, — понищить він скарб всіх коштовних рече́й!

Ісая 44:9ранг 2

Всі, що роблять бовва́нів, — марно́та вони, і їхні улю́бленці не помагають, а сві́дками того самі́: не бачать вони та не знають, щоб застида́тись!

Плач Єремії 1:7ранг 2

У дні лиха свого та стражда́ння свого́ дочка єрусалимська спога́дує всі свої ска́рби, — що були від днів давніх, як наро́д її впав був у руку ворожу, і не було́, хто б їй поміч подав. Вороги спогляда́ли на неї, і сміялись з руїни її.

2-а Самуїлова 24:14ранг 2

І сказав Давид до Ґа́да: „Сильно скорблю́ я! Нехай же впаде́мо ми до Господньої руки, „бо велике Його милосе́рдя“, а в руку лю́дську нехай я не впаду́!“

Буття 27:15ранг 2

I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.

Ездра 8:27ранг 2

а золотих чаш — двадцять на тисячу даре́йків, а посу́дин з золо́ченої й доброї міді — дві, дорогі́, як золото.

Йоіл 3:5ранг 2

І станеться, — кожен, хто кли́кати буде Господнє Ім'я́, той спасеться, бо на Сіонській горі та в Єрусалимі буде спасі́ння, як Госпо́дь говорив, та для тих позоста́лих, що Господь їх покличе.

Плач Єремії 1:10ранг 2

Гноби́тель простяг свою руку на всі її ска́рби, і бачить вона, що в святиню її увіходять пога́ни, про яких наказав Ти: „Не вві́йдуть вони в твої збо́ри!“

Єремія 25:34ранг 2

Ридайте, о па́стирі, та голосі́ть, і валяйтесь у по́пелі, проводирі́ ви ота́ри, бо ви́повнились ваші дні для зарі́зу, і вас розпоро́шу, і впаде́те, немов дорога́ та посу́дина!

Твої роздуми