1-а царів 1:12
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А тепер іди, я тобі пора́джу, — і рятуй життя своє та життя сина свого Соломо́на!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Anointing And Accession Of Solomon - 1 Kings 1 The attempt of Adonijah to seize upon the throne when David's strength was failing (Kg1 1:1-10), induced the aged king, as soon as it was announced to him by Bathsheba and the prophet Nathan, to order Solomon to be anointed king, and to have the anointing carried out (vv. 11-40); whereupon Adonijah fled to the altar, and received pardon from Solomon on condition that he would keep himself quiet (Kg1 1:41-53).
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. David declining in his health (Kg1 1:1-4). II. Adonijah aspiring to the kingdom, and treating his party, in order to it (Kg1 1:5-10). III. Nathan and Bathsheba contriving to secure the succession to Solomon, and prevailing for an order from David for the purpose (v. 11-31). IV. The anointing of Solomon accordingly, and the people's joy therein (Kg1 1:32-40). V. The effectual stop this put to Adonijah's usurpation, and the dispersion of his party thereupon (Kg1 1:41-49). VI. Solomon's dismission of Adonijah upon his good behaviour (Kg1 1:50-53).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Іна́кше станеться, як спочи́не пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломо́н винними“.
А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала та й вигубила все цареве насіння.
А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаа́лових, сімдеся́т чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаа́лів, наймолодший, бо сховався.
А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала й ви́губила все цареве насіння Юдиного дому...
Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“
Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
І став Єгорам на царстві батька. І зміцни́вся він, і позабивав усіх братів своїх мече́м, а також декого з Ізраїлевих зверхників.
І сказав Єремія до Седекії: „Коли я провіщу́ тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пора́джу тобі, то мене не послухаєш“.
то сказав Павло сотникові й воякам: „Як вони в кораблі не зоста́нуться, то спасти́сь ви не зможете!“