1-а царів 19:21
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І вернувся він від нього, і взяв за́пряга волів та й прині́с його в жертву, а я́рмами волів зварив його м'ясо, і дав народові, а ті їли. І він устав, і пішов за Іллею, та й служив йому.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
We left Elijah at the entrance of Jezreel, still appearing publicly, and all the people's eyes upon him. In this chapter we have him again absconding, and driven into obscurity, at a time when he could ill be spared; but we are to look upon it as a punishment to Israel for the insincerity and inconstancy of their reformation. When people will not learn it is just with God to remove their teachers into corners. Now observe, I. How he was driven into banishment by the malice of Jezebel his sworn enemy (Kg1 19:1-3). II. How he was met, in his banishment, by the favour of God, his covenant-friend. 1. How God fed him (Kg1 19:4-8). 2. How he conversed with him, and manifested himself to him (Kg1 19:9, Kg1 19:11-13), heard his complaint (Kg1 19:10-14), directed him what to do (Kg1 19:15-17), and encouraged him (Kg1 19:18). III. How his hands were strengthened, at his return out of banishment, by the joining of Elisha with him (Kg1 19:19-21).
Відкрити джерело ↗19:21 Elisha burned his plow and slaughtered his oxen to signal a complete break from the past in his present calling. From now on, he would serve the Lord. His meal with family and friends may have been a thanksgiving sacrifice to God capped by a communal meal in joyful celebration of God’s claim upon Elisha’s life. • Elisha would first serve as Elijah’s assistant. Great leaders often begin as good learners. Joshua was Moses’ assistant (Exod 24:13) before becoming his successor (Num 27:18-23; Deut 34:9) and assuming command of the forces of Israel (Josh 1:1-9). Later, Elisha had an assistant named Gehazi (2 Kgs 4:12).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І сказав Аравна до Давида: „Нехай пан мій, цар, ві́зьме, і нехай принесе́ жертву, що́ добре в оча́х його. Дивися, — ось худоба на цілопа́лення, а молоті́лки та я́рма — на дро́ва.
Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію,
І встав Мойсей та Ісус, слуга його, і вийшов Мойсей на Божу го́ру.
Зо мною сам тільки Лука́. Візьми Ма́рка, і приведи з собою, бо мені він потрібний для служби.
І повихо́дили бет-ельські пророчі сини до Єлисе́я та й сказали до нього: „Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого́ від тебе?“ А він відказав: „Я також знаю, — мовчіть!“
Як були ж в Саламі́ні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до по́слуг же мали й Івана.
І сказав він до свого хло́пця: „Вийди, подивися в на́прямі моря!“ І той вийшов і подивився та й сказав: „Нема нічо́го“. Та він відказав: „Вернися сім раз!“
І сказав Йосафа́т: „Чи нема тут Господнього пророка, щоб через нього вивідати слово Господа?“ І відповів один із слуг Ізраїлевого царя й сказав: „Тут є Єлисей, Шафатів син, що служив Іллі“.