1-а царів 18:37
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізна́є цей наро́д, що Ти — Господь, Бог, і Ти обе́рнеш їхнє серце наза́д!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
We left the prophet Elijah wrapt up in obscurity. It does not appear that either the increase of the provision or the raising of the child had caused him to be taken notice of at Zarephath, for then Ahab would have discovered him; he would rather do good than be known to do it. But in this chapter his appearance was as public as before his retirement was close; the days appointed for his concealment (which was part of the judgment upon Israel) being finished, he is not commanded to show himself to Ahab, and to expect rain upon the earth (Kg1 18:1). Pursuant to this order we have here, I. His interview with Obadiah, one of Ahab's servants, by whom he sends notice to Ahab of his coming (Kg1 18:2-16). II. His interview with Ahab himself (Kg1 18:17-20). III. His interview with all Israel upon Mount Carmel, in order to a public trial of titles between the Lord and Baal; a most distinguished solemnity it was, in which, 1. Baal and his prophets were confounded. 2. God and Elijah were honoured (v. 21-39). IV. The execution he did upon the prophets of Baal (Kg1 18:40). V. The return of the mercy of rain, at the word of Elijah (Kg1 18:41-46). It is a chapter in which are many things very observable.
Відкрити джерело ↗18:37 The call-answer motif appears frequently in the Old Testament, often depicting the petitioner’s intimate relationship to the Lord (Job 14:15; Pss 4:1; 91:15; 102:2; Isa 65:24; Jer 33:3).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І ви покличете ім'я́ бога вашого, а я покли́чу Ім'я́ Господа. І станеться, той Вог, що відповість огнем, — Він Бог!“ І відповів той наро́д та й сказав: „Це добре слово!“
І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.
І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“.
І сталося, як минувся пі́вдень, то вони пророкували аж до часу прине́сення хлібної жертви, — та не було́ ані голосу, ані відповіді, ані слуху...
І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним.
І сталося в час прине́сення хлі́бної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: „Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізна́ють, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.
Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докуча́ння його він устане та й дасть йому, скільки той потребу́є.
І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, — і кушеяни повтікали.